НОВИ САД

НОВИ САД

КУЛТУРА И РЕЛИҐИЯ
Особлїво акт о вирскей толеранциї цара Йозефа оможлївел шицким кус численшим етничним заєднїцом, швидко по приселєню, збудовац свойо богослужбени храми. Гоч було и старши городи, Нови Сад пошвидко постал центер духовносци сербского народу южней Угорскей. Култура, як висша форма людскей думки и творчосци, у Новим Садзе судьбово вязана за наставанє перших храмох, з яких походза перши подобово дїла, образи у олтаре, древорезбарство, кнїжки, нотни записи...
Сакрални обєкти збогацую урбану и амбиєнталну визуру городу. Мена малярох, писательох, архитектох и уметнїцких ремеселнїкох, уж у першей половки 18 вику створели базу културного кругу, хтора нєшка припада, у ширшим смислу, ґу историї уметносци. Плодна дїялносц предлужена и през 19. вик, при церквох алє и з индивидуалну творчосцу поєдиних уметнїкох. Посиланє потомкох на найпрестижнєйши европски универзитети або „увоженє“ квалитетних уметнїкох з рижних бокох, значно пошвидшало културолоґийни континуитет.
Преселєнє Матици сербскей 1864. мало вельку значносц за културни обставини у Новим Садзе хтори постава центер. Зоз пренєшеней библиотеки, чию базу творел фонд Сави Текелиї, настала Библиотека Матици сербскей, а зоз вельочислених малюнкох и других предметох, формовани Музей Войводини зоз хторого потим видвоєна Ґалерия Матици сербскей. Благородни задужбинаре, медзи хторима и бачки владикове, помагаю розвой култури. Путуюци театрални дружтва, особлїво пожертвована дїялносц Йоакима Вуїча на початку XIX вику, пририхтали драгу за снованє Сербского народного театру 1861. року, найстаршого на южнославянских просторох.
НОВИ САД
УРБАНИЗЕМ И АРХИТЕКТУРА
Церкви
АДВЕНТИСТИЧНИ ЦЕРКВИ
У Новим Садзе, медзи двома шветовима войнами, адвентистична церква ше находзела у прижемним квартельним будинку у улїци Петра Зриньского 13. Вона вецей раз адаптована за потреби молитвового дому. Ґу нєй прилучени и будинок под числом 15. – то нєшкайша улїца Петра Драпшина. Тота церква на початку 1991. заварта, же би 1993. почала вибудов нового триповерхового будинку по проєкту сараєвского архитекти проф. др Живорада Янковича. Друга адвентистична церква ше находзи у улїци Авґуста Цесарца 6 у прижемним квартельним будинку. Богослуженя ше преважно служи на мадярским язику. Хижу у Темеринскей 28, тиж адаптованим квартельним будинку, нєшка ше хаснує за богослуженя на сербским язику. У околини Нового Саду адвентистични церкви єст у Катю, Черевичу и Беґечу.

ЄВРЕЙСКА СИНАҐОҐА
Єврейска синаґоґа зоз Церковну општину и бувшу Єврейску школу ше находзи у Єврейскей улїци число 11. Збудована є 1909. року у стилу мадярскей сецесиї, по проєкту пештского архитекти Липота Баумгорна, а шицки три будинки творя складну архитектонску цалосц. На удзверйох синаґоґи, високо у полукругу, стої гебрейски надпис, точнєйше седми стих зоз 56. глави кнїжки пророка Исаиї хтори глаши: „...бо мой дом будзе наволани дом молитви шицких народох…” На предвойнових розгляднїцох, тот текст бул лоґичнєйша цалосц, алє букви на обидвох бокох по одредзену висину зняти, вироятно под час окупациї (1941-1944). Нєшка ше у тим велїчезним будинку отримує музични манифестациї, бо бувша молитвова сала барз акустична.
СЛОВАЦКО-ЕВАНГЕЛИСТИЧНА ЦЕРКВА
Перши фамелиї словацко-евангелистичней вири ше приселєли до Нового Саду на самим початку XIX вику. Пририхтованє мурованя їх храму длуго тирвало. Познєйше Маґистрат одредзел локацию (Сеньски пияц) дзе ше ю будзе муровац. Як заслужного будователя тей церкви ше спомина Йозефа Цоцека, хтори у историї будовательства у Новим Садзе барз познати. Церква закончена 1886. Стилски прикмети церкви еклектични, зоз чежиском на класицистичних елементох. Муровану ограду проєктовал будователь Мартин Сотич 1901.
РЕФОРМАТСКО-КАЛВИНИСТИЧНА ЦЕРКВА
Перши фамелиї реформатско-калвинистичней вири ше приселєли до Нового Саду концом XVIII вику и у перших двох деценийох XIX вику. Такой збудовали свой храм, хтори барз страдал у Повстаню 1849. Аж 1864. будую нови храм. Нєшкайша Реформатска церква у Шафариковей улїци збудована 1865. у неоґотичним стилу, по проєкту познатого новосадского будователя Георга Молнара. Пошвецел ю бискуп Павле Терек. Ентериєр престрани и може прияц 650 вирнїкох. На восточним боку корабля церкви ковруш зоз орґонами.
ГРЕКОКАТОЛЇЦКА ЦЕРКВА
Грекокатолїцка церква у Новим Садзе, чийо вирнїки векшина варошски Руснаци, находзи ше на углє улїци Светозара Милетича и Йована Суботича у малючкей порти. Збудована є у класицистично-барокним стилу, а пошвецена апостолом Петрови и Павлови. Збудована є 1822. року на цесней поверхносци, так же ше до нєй уходзи скоро зоз самей улїци. За иконостас ше дума же є дїло Арси Теодоровича або Ивана Иванича. У Повстаню, у бомбардованю 1849. року, чудом нє страдала, бо ю заобишла огньова стихия як и канонада з Твердинї. Млади австрийски цар Франц Йозеф ю нащивел 1852. року. Прейґ драги церкви парохийни дом, з престраним двором зоз 1820. року, хтори з реновованьом досц страцел зоз першобутного стилу. Найпознатши священїк тей церкви бул поет Йован Хранилович, родом зоз Жумберку.

АЛМАШСКА ЦЕРКВА
Од шицких православних церквох найвекша Алмашска, хтора будована од 1797. по 1808. рок, у стилу вчасного класицизма. Єй слава три Святителї, 12. фебруара. У тедишнїм чаше то була и городска слава новосадских Сербох. Древорез виробел Аксентиє Маркович, а иконостас и образи на мурох Арсениє Теодорович. Мурово композициї на олтаре виробел українски маляр Андрей Шалтисти. У Повстаню є бомбардована 12. юния 1849. року. На половки 1852. року нащивел ю император Франц Йозеф, хторого до олтару уведол  бачки владика Платон Атанацкович побочкац Евангелиє. Парохийни дом опрез порти проєктовал инженєр Данило Катянски, а од познатих священїкох на парохиї бул и остатнї гречески паноцец Павле Николич Балта.
ЄРМЕНСКА ЦЕРКВА
Єрменска католїцка церква у самим центру городу звалєна 1965. року. Пред тим, подобну судьбу мала и Церква святого Непомука на пристанїщу и Йовановска у такв. Йовановским краю, дзе нєшка будинок Социялного осиґураня. Єрменска церква збудована 1746. року. Єрменє до Петроварадинского шанцу пришли зоз Беоґраду 1739. зоз Греками, Нємцами, Цинцарами и даскелїма Арнаутами. Ту ширели банкарство, а ґравитовали ґу заходней култури пре уплїв католїцкей вири. Церква була пошвецена Петрови и Павлови, а нєдалєко од єй бувшей локациї находзи ше монументална крипта зоз мрамору дворянскей фамелиї Ченази, познатих и уплївних Єрменох, хторим ше шлїд з другима фамелиями траци концом XIX столития. Церква у Повстаню 1849. бомбардована, же би ю познєйше обновела Мария Трандафил Попович.
УСПЕНСКА ЦЕРКВА
Успенска церква ше находзи у истоменней улїци. Будована є у периодзе 1765. по 1774. кед ю бачки владика Мойсиє Путник трима як закончену, зоз надпомнуцом же є докладно збудована зоз доброго материялу, печеней цегли, вапна и писку. Спомина и трох главних майстрох: муляра Булфа, муляра (дундєра) Ланґа и шлосера Крсинґера. Збудована є у барокним стилу, а пре уметнїцки обробок, опрему, инвентар и формованє, була найзначнєйша церква и ширшого подруча. Древорезбарску и малярску роботу робели новосадски майстрове, перше Марко Ґаврилович з Арсенийом и Аксентиєм Марковичом, а вец Янко Холкозович и Васа Остоїч. Познєйше мурове малярство припада паноцови Йоци Йовановичови, парохови того храму. На дзень церковней слави у порти и престраним дворе церковней општини було и народне вешелє, на хторе приходзели шицки польодїлци зоз Нового Саду. Коло церкви були гроби углядних ктиторох, а при муре при фундаментох ховани значни новосадянє або дворянє. О тим шведочи и герб царско-кральовского капитана Йована Янковича од Бринї, хтори ту поставела 1843. його шестра баронїца Евфемия Йович.
НИКОЛАЄВСКА ЦЕРКВА
Найстаршу православну церкву у Новим Садзе ше спомина уж 1730, як задужбину фамелиї Боґданов, хтора була греческого походзеня. За тоту церкву ше буду длуго однїмац приселєни Греки и старобивателє Серби. Тижньово ше зменююцо служело литурґию на обидвох язикох. Остатнї гречески паноцец, хтори ту концом предпрешлого вику служел на греческим язику, бул Павле Балта. Под час бомбардованя Нового Саду 12. юния 1849. року, церква страдала и страцела першобутну нукашню декорацию. Обновела ю и у нєй похована позната сербска добротворка Мария Трандафил з мужом Йованом. На иконостасу, хтори робел Павле Симич, мож замерковац уплїв нємецкого назаренского малярства, а мурово образи ше приписує Димитрийови Петровичови Керефеки, Николи Димшичови и Живкови Петровичови. Вонкашня мала купола робена по русийским углядзе, а на єдней надгробней плочи на муре, перши раз ше у локалней епиґрафики спомина мено Нови Сад. На церкви єст три крижи.
ЦЕРКВА НА ТЕКИЙОХ
Познате християнске святилїще, екуменске, до хторого пред 5. авґустом, зоз литиями и процесиями приходза православни, протестанти и католїки, як здогадованє на заєднїцку побиду над Турками 1716. на дзень Шнїговей Богородици. У штреднїм вику на тим месце була мала каплїчка без турнї, хтору Турки руйновали кед у XVI вику заберали тоти краї. Вони ту збудовали древену джамию зоз минаретом и пребувалїще за двох дервишох – по арабски „текию”, односно одпочивалїще. З виганяньом Туркох 1687. року, петроварадински монахи джамию претворели до католїцкого храму. На половки XVIII столития добудована древена турня на самим предку, а знука три олтари. Року 1881. збудована нєшкайша церква зоз двома турнями у ґотским стилу, зоз закладаньом монаха Илиї Окруґича Сримца, а з дозволу бискупа Штросмаєра, по проєкту заґребского архитекти Германа Болеа. Шицко було нове, з тим же олтари були у стилу трох християнских вариянтох: католїцкей, православней и протестантскей. На заднєй куполи поставени криж и полумешац, як знак же тот храм зменююцо припадал двом релиґийом: християнскей и муслиманскей. До фундаментох церкви поховани и єй идейни творец Илия Окруґич Сримeц, родом Карловчань и школски пайташ сербского поети Бранка Радичевича, ношитель сербского и чарногорского одликованя, з титулу монаха святого Димитрия мученїка сримского, хтору му додзелєл бискуп дяковски. Тота церква знова реставрована 1976. року, а роботи окончовал архитекта Антун Дрк. Витражи виробела фирма Милана Станишича зоз Зомборa у колорованим склу.
КАТОЛЇЦКА ЦЕРКВА – МЕНО МАРИЙОВО
Перша католїцка церква у Новим Садзе зоз перших деценийох XVIII вику була скромна, дочасна будовня, хтора 1742. звалєна. На истим месце збудована нова. После паду Беоґраду до турских рукох 1739. ту ше приселєли велї богати католїки, хторим робота була удатна, та пошвидко могли видвойовац и за будованє церкви. Католїцки надбискуп Ґабор Патачич пошвецел нову церкву 1742. року.
У бомбардованю 12. юния 1849. и вона була запалєна и звалєна єй турня. У познєйшей обнови першобутна турня нє у цалосци реконструована. Новосадски католїки нє були задовольни зоз єй випатрунком, та на Городскей скупштини дали инициятиву подзвигнуц таку яка будзе швечиц Новому Саду як шлєбодному кральовскому городу. Року 1891. принєшена одлука же би ше тедишню церкву звалєло и на истим месце збудовало нову. Теди найискуснєйши архитекта Георг Молнар виробел плани 1892. и за тоту обсяжну роботу нє питал нїяке материялне надополнєнє, бо жадал помогнуц городу и своєй церкви. Исти рок стара церква звалєна, а шлїдуюцого, будовательни поднїмателє, майстрове Стефан Ґусек и Карл Лерер, под надпатрунком главного проєктанта Молнара, уж у новембру 1893. закончели будовательну часц роботи. У октобре 1894. дзвигнута турня зоз пошвеценим позлаценим крижом. Турня висока 72 метери. Церква длугока 52, широка 25, а закрице високе 22 метери. Поставена є у напряме сиверовосток-югозаход. До церкви ше уходзи през масивни двокридлови портал, над хторим герб у релєфу и текст Crux amore (Криж любови).
У церкви єст штири олтари. Главни у абсиди дзе вельки образ Мацери Божей, з угорскима кралями и святим Иштваном (Стефаном) и Ласлом (Ладиславом). У древе видлабана подоба Бога Отца, а под ню евангелисти и мотиви зоз Библиї. Лїво од абсиди олтар Воскресеня Исусового з фиґурами у древе святих Петра и Павла. Треци олтар пошвецени св. Флориянови, защитнїкови огньогасцох, дзе у древе виробени фиґури святих Емерика и Елизабети, а ту и образ св. Фамелиї. Штварти олтар под презвитериюмом пошвецени Христовому гробу з фиґурами штирох ангелох. Скулптури на шицких олтарох колоровани або виробени у имитациї каменя (мраморовани). Опрез презвитериюма у плїтшей хижки биста архитекти Георга Молнара. Вон робел з майстрами и уметнїками зоз Будапешту, Темишвару, Суботици, як и з Тиролу, алє найвецей з майстрами зоз Нового Саду: муляр Карл Лерер, каменьорезач Йоган Шоман, столар Матияс Драх и Филип Яус, скулптор Ґустав Фрайхтнер, шлосер Леополд Бернолд, склорезач Лайош Вурст, цимерман Стефан Ґусек и Карл Бек, фарбар Франц Штайн и Илияш Винценс, цимерман за закрице Йозеф Клайнчек, вилївач Емерик Дицґен, майстор за громобран Йоган Хук, електричар Франц Виц и др. Орґони поставел Ґерб Риґер Яґердорф зоз Шлезиї, а уметнїцку резбарию виробел Фердинанд Штуфлесер з Тиролу.
СОБОРНА ЦЕРКВА СВ. ГЕОРГИЯ
Соборна церква найвироятнєйше збудована 1734. зоз каменя и цеглох. Першобутни випатрунок храму нє зачувани у цалосци. По страданю у Повстаню юния 1849. обновена є од 1851. по 1853. По проєкту Ґустава Шаиби, будователя з Пешту, дзвигнута нова турня и на кораблю храма вибити два нови облаки. Зоз часом церква дослужела. Року 1902. ше ю обновює по проєкту Михайла Харминца, архитекти и поднїмача зоз Будапешту. До новей високей дзвонїци положени дзвони, чий ше виробок окреме наручело з Будапешту. У другей обнови, храм достал у ентериєру нови мобилияр, мурово композициї хтори намальовал Стеван Алексич и иконостас чию древену, видлабану конструкцию виробела роботня „Ретей и Бенадек” з Будапешту, а икони намальовал, у Бечу познати сербски маляр, Пая Йованович.
Найстарши памятнїк
Як найстарши явни памятнїк у Новим Садзе ше трима православни криж зоз червеного мрамору у порти Соборней церкви святого Гергия. То приклад класицистичней скулптури австрийскей вариянти Луя XVI на тих просторох, зоз другей половки XVIII вику. Перше стал на углє Маґазинскей и Лебарскей улїчки, Змай Йововей и Милетичовей улїци – при дакедишнєй студнї Сави Вуковича, барз декоративней студнї на тедишнїм пияцу. Тот криж обновела 1867. року добротворка Мария Трандафил, а отамадз є познєйше премесцени опрез Владического двору. То було 1910. року, кед през тоту улїцу уведзена трамвайска драга. У порти Соборней церкви є од 1957. року.
Парки и купалїща
Штранд
Найкрасша плажа на Дунаю, новосадски Штранд, урядово отворел свойо капури 1911. року, гоч Новосадянє на тим месце давно пред тим хасновали чаривносц Дунаю.
Концом 19. вику були популарни Штенґлово дунайски купальнї, такв. «швимшули», або школи плїваня. На Дунаю були поставени дереґлї з гордовами повязанима на трупла древох. Купаци костими хтори ше теди ношело на Штранду анї кус нє здабали на тото цо нєшка мож видзиц на плажи. Вони баржей скривали, як цо указовали. Интересантне же ше зоз уходнїцу доставало и купаци костим, хтори мушел задоволїц строги правила. Уж теди, Штранд мал орґанизовану стражарску и ратовацку службу, а були анґажовани и учителє плїваня. З того часу єст записи и о велїх дзивих плажох з обидвох бокох Дунаю на хтори ходзели тоти хторим Штранд бул далєко, або нє мали за уходнїцу. З вибудову трох шорох древених кабинох 1913. року, потим билетарнїци, бараки за бициґли, тушох, ресторанох, салетлох, трамболини, скакальнї и звязки за чамци за виєднованє, Штранд, з домерковано допатраним желєнїдлом и густим шором древох, давал високи комфор и завидни випатрунок шветовей финоти.
Двацетих рокох прешлого вику на Штранду ше уж дацо меня. Щезло подзелєнє на женске и хлопске купалїще, купаци костими вше баржей и баржей прицагую попатрунки и здихованя. Зявели ше карчмочки, спортски терени, гомбалки, а чуло ше и музику.
Вельки дрвени ресторан хтори ше находзел на централним платоу згорел пейдзешатих рокох. И Милош Црнянски ше, у своїх нащивох Новому Саду, дзечнє врацал Штранду и наводзел го як найвекшу знаменїтосц городу на Дунаю.
Велї роки по Штранд ишол трамвай «Трчика» з локомотиву и трома ваґонами, а рушал зоз Желєзнїцкей улїци. На плажу ше сциговало и на ладьох и на фиякерох.
Облюбена забава на Штранду вше бул спорт. По Першей шветовей войни на новосадскей городскей плажи ґимнастику тренирали члени Соколского дружтва, а по Другей шветовей войни члени ДТВ Партизан. Штранд постал познати и по пициґену, кеч-кету, беруґашу, курендолу и тенису з главу, хтори и настал у Новим Садзе.
Видоволююци вимаганьом гражданох, Штранд од 2008. року анї попри урядовей купалїщней сезони нє завера капури. Нащивительом нєшка на розполаганю два кошаркашски, три одбойкашски и терен за мини-ґолф, алпинистична стина, а за наймладших ту дзецински бавилїща. Вецей як 400 стебла древох, углавним автохтоних файтох, гредки з квецом, украсни черяки и пестовани травнїки, творя пребуванє на Штранду приємнєйшим. О безпечносци у води и на плажи ше одлично стара обучена ратовацка и редарска служба, як и патрола новосадскей полициї. Од 1. мая по 30. септембер, кельо тирва купалїщна сезона, на плажи ше орґанизує вельке число културно-спортских програмох, хтори можу задоволїц и найрафинованши смак. Уж штири роки на Штранду, блїзко при Мосце шлєбоди, отримує ше ВИП челенджер турнир у одбойки на писку. Того року новосадски Штранд бул домашнї Европского першенства у тим спорту, по хторим Нови Сад и познати у швеце. Под час фестивалу „Еґзит“, уж ше традицийно на городскей плажи орґанизує дньово журки. Фестивали „Войводина фест“ и „Глас ровнїни“ приказую досцигнуца у обласци танцу, музики, фолклору, винарства и кулинарства зоз Войводини и цалого реґиону. Ту и традиционални турнири у тенису з главу и баскету, як и вельке число концертох и програмох за наймладших. Кажди рок, 56 роки зашором, на Штранд зайду и учашнїки Дунайскей реґати, хтора найдлугша на швеце.
З оглядом на тото же през капури Штранду през сезону прейду даскельо стотки тисячи людзе, новосадска плажа постала маґнет и за промоциї числених домашнїх и шветових брендох.
Кажди рок, дзекуюци Городу и „Городскому желєнїдлу“ хторе ше и стара о Штранду, плажу ше модернизує и вона достава нови змисти. И попри тим, Штранд затримал тот стари, препознатлїви новосадски шарм, хтори, наздаваме ше, зачуваю и ґенерациї цо приходза.
Лимански парк
На просторе Лиману 3, на 12,9 ha, находзи ше найвекши парк у городзе.
Настал з вибудову Лимана, зоз садзеньом топольох и вербох, а познєйше є збогацени з лїпу, брезу, дубом, кедрову сосну, оморику и украснима черяками.
Випестовани и красни травнїк. У рамикох парку єст и жридло води за пице.
Облюбене є шпациралїще жительох Лиману, окреме власнїкох псох.
Парк при Гайзибанскей станїци
Забера поверхносц медзи трасову гацу и Булеваром Яша Томича.
Тота поверхносц богата з добрима травнїками, численима древами, куциком за дзеци.
Каменїцки парк
Каменїцки парк формовани коло дворца фамелиї Марцибанї де Пухо хтори збудовани 1797-1811. року, реконструовани и добудовани 1834-1836. року, кед є ушорени на поверхносци коло 28 гектарох. Орґанизовани є у мишаним стилу, з барз малим класично ушореним партером коло самого будинку дворца и престрану пейзажну часцу дзе масиви високих стеблох, векшини автохтоних файтох дендрофлори, хтори пререзую престрани травнїки. Посадзени є на нагнутим терену и зоз шицкима своїма елементами прилагодзени ґу пластики терену.
Очуваносц планскей орґанизациї простору по першобутним проєктантским ришеню, богатстве дендрофлори и остаткох очуваних ориґиналних заградково-архитектонских елементох творя парк єдинственим и його су основна вредносц.
Положенє Каменїцкого парку у одношеню на город Нови Сад го твори окреме атрактивним за векше число нащивительох, а велька поверхносц на якей ше пресцера дава му значну улогу у общей системи желєнїдла городу. Винїмкова вредносц того обєкту заградковей архитектури то и його локация на побрежю Дунаю. У тим факту лєжа вельки потенцияли за промоцию и унапредзенє Каменїцкого парку, алє и под шветлом защити, у смислу очуваня його вредносци як историйного парку. Тиж, вон ма и воспитно-образовну, накововиглєдовацку, розвойну, санитарну, естетску, еколоґийну, психолоґийну и рекреативну функцию.
Каменїцки парк ЗНАЧНЕ ПРИРОДНЕ ДОБРО 3. катеґориї и од 26. децембра 2008. року, хтори, з Одлуку Скупштини городу и урядово дати на старанє ЯКП „Городске желєнїдло“.
Футожски парк
Футожски парк настал у першей декади 20. вику, нєпостредно по вибудови Йодней банї, як парк специялней наменки формовани коло банї. Першобутне идейне ришенє того парку дал Армин Пец Младши, познати мадярски пейзажни архитекта. Тот проєкт нє реализовани, алє у ришеню цо виведзене, мож препознац елементи зоз того проєкту.
Тот парк часточно реконструовани 1964. року по проєкту обнови Футожского парку (1962. року), автора Ратибора Дьордєвича. Домерковано обдумани дражки, алеї, одпочивалїща, богати партери зоз квецом и дендрофлору указую на високи уровень першобутного проєктантского ришеня.
Парк ма барз богати фонд рошлїнского материялу, вецей як 100 файти, вариєтети и форми декоративней дендрофлори, з вельочисленима еґзотичнима и автохтонима сортами.
У югозаходней часци парку ше находзи плїтке озеро нєправилней форми, хторе ше подмирює з атмосферскима и подʼжемнима водами. У парку єст вецей ґеотермални жридла. На териториї парку вкупно по тераз вибити седем студнї.
На подручу Футожского парку установени режим защити другого ступня, а старосц о нїм зверена „Городскому желєнїдлу“.
Дунайски парк
Найлєпши новосадски парк зоз вецей як 250 рошлїнскима файтами, находзи ше у самим центре городу, а пресцера ше на 33.695 квадратних метерох. Парк ше находзи под защиту Републичного заводу за защиту природи.
Ушоренє жеми за Дунайски парк почало 1895. року, на велькей пажици, дзе ше дзечнє по теди отримовало вельки рочни вашари. Прето ше и яраш на хторим ше почало ушорйовац парк волал вашарище.
Перше ушорени простор опрез тедишнєй Судскей палати – зашата трава, посадзени древа и справени боси дражки. Тот простор од 1912. року почала крашиц скулптура „Нимфи“, робота новосадского скулптора Дьордя Йовановича. У парку ше находзи и памятнїк Дюри Якшича, робота Йована Солдатовича, фиґура Преподобного Серґия Радонєшского (дарунок Дружтва русийско-сербского приятельства), биста Бранка Радичевича (робота Иванки Ацин), а 1992. року поставена и биста Мирослава Антича, хтору виробел Павле Радованович.
У централней часци парку озеро зоз малим островом у штредку. Озеро ше з часу на час порибює. Озеро ґенерално реконструоване 1978. року, кед до нього пущена пара лебедох и даскельо качки.
Дунайски парк прикрашую вельочислени ридки файти древох: лїсковца, платана, брези, стриберней лїпи, дзивей ґестинї, яблана, ядловца, чемпреса, туї, сосни... У нїм ше находзи и барз красни и ридки пирамидални лугов дуб, хтори положени под защиту. Парк украшую и велї файти черякох: ґузбанок, шимширка, японска бишалма, червена дринка, клека...
Вшелїяк, Дунайски парк ше вецей як єден вик одупера часу и представя праву оазу мира у центре Нового Саду. Вон и єден зоз защитних знакох Нового Саду, нєзаобиходни и на розгляднїцох нашого городу.
ИНВЕСТИЦИЇ
Капитални проєкти
ВИБУДОВ ППОВ РУМЕНКА 2. ФАЗА
Городска управа за будовательну жем и инвестициї активно предлужує реализовац инфраструктурни проєкти, а моментално ше виводза роботи на вибудови построєня за приєм одрутних водох, з якима ше ришує єден з примарних проблемох населєня Руменки, а то висококонцентровани одрутни води. Главна функция построєня за пречисцованє одрутних водох у населєню Руменки (2. фаза) то прилапйованє и пречисцованє одрутних водох, з цильом функционованя будуцей канализациї населєня Кисач.
Контракт з вибраним виводзачом роботох заключени 16.6.2023. року, а виводзач уведзени до роботи 24.7.2023. року.
Вредносц контрактових роботох 146.423.520,14 динари.
Контрактови термин за законченє роботох 360 календарски днї.
Предмет Контракту то вибудов обєкту пумпней станїци и сиґурносного базену, як и опреманє зоз шицку потребну мернореґулацийну и машинску опрему, окрем єдней пумпи за вимульованє, чийо ше уградзованє планує у другей фази.
Вибудов пречисцовача одрутних водох ма винїмкову значносц, бо ше, окрем ришованя проблемох одводзеня одрутних водох за жительох Руменки, з його законченьом отвера можлївосц буданя канализацийней мрежи и у сушедим населєню Кисач. З тим у вязи, закончени и роботи на вибудови повязаного цивоводу, хтори длугоки коло 5800 m, з яким ше одрутни води зоз цалого населєня Кисач будзе одводзиц до пречисцовача у Руменки.
Зоз приводзеньом построєня за пречисцованє одрутних водох до функционалного стану, витвори ше условия за лєпши, односно еколоґийно квалитетнєйши живот жительох населєня Руменки и з тим потвердзи намаганє Городу Нового Саду звекшац комунални стандард у шицких пригородских населєньох. Зоз вибудову построєня за пречисцованє ше унапредзує и комунални и еколоґийни стандарди населєня Руменки.
ВИБУДОВ БИЦИҐЛИСТИЧНЕЙ ДРАЖКИ НА ЧАСЦИ ДРАГИ НОВИ САД – РУМЕНКА – ИРМОВО – КИСАЧ – ЧЕНЕЙ – 1. ЧАСЦИ НОВИ САД – МОСТ НА КАНАЛУ ДТД ҐУ ИРМОВУ
Дня 19.5.2023. року, почали роботи на вибудови першей часци бициґлистичней дражки Нови Сад – Руменка – Ирмово – Кисач – Ченей, часци од Нового Саду по мост каналу ДТД ґу Ирмову, у длужини 9,6 km.
Вредносц тей инвестициї виноши 213.627.987,46 динари, а законченє роботох плановане штредком марца 2024. року.
Тота инвестиция ма вельку значносц за Город Нови Сад, бо представя обиходнїцу медзинародней EuroVelo 6 маршрути. У конєчней реализациї, у наступним периодзе, Нови Сад будзе мац нову бициґлистичну дражку ґу Ченею, у вкупней длужини 20,2 km.
EuroVelo то бициґлистична мрежа составена зоз 15 длугоких маршрутох хтори закриваю и повязую цали европски континент. На часци медзи Новим Садом и Бачким Петровцом, бициґлистични дражки часц Националней бициґлистичней маршрути, хтора источашнє и планована обиходнїца EuroVelo 6 маршрути. Бициґлистична маршрута EuroVelo 6 почина у Французкей, а закончує у Румуниї, на побрежю Чарного моря. Єй вкупна длужина коло 3700 km. У Сербиї траса EuroVelo 6 маршрути шлїдзи цек Дунаю, та є позната и под меном „Дунайска бициґлистична маршрута“.
Цала мрежа бициґлистичних дражкох, хтора повязує населєни места на териториї Городу Нового Саду, як и обиходнїца EuroVelo 6 маршрути, оможлїви странским циклотуристом приступ ґу численим туристичним знаменїтосцом, як на териториї Городу, так и у пригородских населєньох. През афирмацию и творенє условийох за розвой циклотуризма, стимулованє швидшого и єдноставнєйшого рушаня людзох, розвой спорту и екотуризма, звекшує ше атрактивносц и конкурентносц туристичного понукнуца и вкупни економски розвой реґиону.
ВИБУДОВ ТРАНСПОРТНИХ ПОВЕРХНОСЦОХ З ПРОВАДЗАЦУ ИНФРАСТРУКТУРУ У БЛОКУ Е И Ф ЮҐОВИЧЕВО У НОВИМ САДЗЕ – 2. ФАЗА
Проєкт од националней значносци, хтори ше одноши на вибудов квартельох за припаднїкох моцох безпечносци, у Новим Садзе достал найвекши розмири. На локалитету Юґовичево виведзени роботи на вибудови 12 квартельних обєктох за колективне биванє, з вкупно 1972 квартельнима єдинками (548 з ИА фази и 1.424 з ИБ фази), вибудов обєктох финансовала Република Сeрбия, а Город Нови Сад финансовал вибудов инфраструктури яка хиби у функциї квартельного комплексу, по гранїцу квартельного комплексу.
Городска управа за будовательну жем и инвестициї реализує другу фазу роботох на вибудови транспортних поверхносцох зоз припадуюцу инфраструктуру у квартельним блоку Е и Ф у населєню Юґовичево у Новим Садзе.
Тота инвестиция облапя вибудов коловозох, паркинґох, пешацких поверхносцох и явного ошвиценя, цо допринєше ґу практичнєйшому и функционалнєйшому животу жительох того блоку.
У предходней фази на тей локациї збудована канализацийна и водоводна мрежа, явне ошвиценє и транспортни поверхносци, а зоз законченьом роботох на вибудови квартельних обєктох витворели ше условия за дальше ушоренє явних поверхносцох у предметним населєню.
Попри приступней транспортнїци и 484 m ушорених пешацких дражкох, од велькей значносци и вибудов 71 паркинґ места, а простор буду ошвицовац 4 нови слупи явного ошвиценя.
За реализацию тей инвестициї видвоєни 52.443.495,72 динари (з ПДВ), а законченє ше очекує у октобру чечуцого року.
ВИБУДОВ ЗОЗ ВИРОБКОМ ТЕХНЇЧНЕЙ ДОКУМЕНТАЦИЇ СПОРТСКОГО КОМПЛЕКСУ У ФУТОҐУ
У рамикох вибудови спортского комплексу у Футоґу планована вибудов обєкту завартого базену дзе будзе олимпийски базен, два дзецински базени з хторих єден „плюскаци“ за дзеци, отворени спортски терени (два кошаркашски, два одбойкашски и два тениски терени), дзецински бавилїща и терховнї на отвореним и провадзаца инфраструктура яка нєобходна за функционованє самого обєкту (водоводна и канализацийна мрежа, транспортнїци, пешацки дражки, паркинґи за авта и автобуси, явне ошвиценє, трафо и др.).
Роботи у цеку у складзе зоз плановану динамику, а очековани час законченя роботох по Контракту 28.11.2023. року.
Контрактована вредносц: 1,75 милиярди динари.
ВИБУДОВ БИЦИҐЛИСТИЧНЕЙ ДРАЖКИ НОВИ САД – БЕҐЕЧ ОД УЛЇЦИ СИМИ МАТАВУЛЯ У НОВИМ САДЗЕ ПО ДУНАЙСКУ УЛЇЦУ У ФУТОҐУ
Бициґлистична дражка Нови Сад – Беґеч припада ґу єдному зоз трох коридорох хтори преходза през Сербию, ґу коридору EuroVelo 6, од Антлантику по Чарне морйо – проєкт Европскей бициґлистичней федерациї, з яким ше розвива 14 медзинародни бициґлистични кооридори до мрежи хтора закрива цали европски континент.
У прешлим периодзе закончени роботи на вибудови перших двох фазох бициґлистичней дражки Нови Сад – Беґеч, як шлїдза:
Вибудов бициґлистичней дражки Нови Сад – Беґеч 1. фаза (л=1.727 m). Вредносц роботох виношела коло 24,5 милиони динари.
Вибудов бициґлистичней дражки Нови Сад – Беґеч 2. фаза (л=4.548 m).
Вредносц роботох виношела коло 71,8 милиони динари.
У октобру 2022. року, контрактована вибудов бициґлистичней дражки Нови Сад – Беґеч 3. фаза, од Улїци Сими Матавуля у Новим Садзе по Дунайску улїцу у Футоґу (л=10.573 m) у суми 170,6 милиони динари, зоз софинансованьом Управи за капитални укладаня АПВ, у суми 85 милиони динари.
Предмет контракту то вибудов бициґлистичней дражки на часци драги од улїци Сими Матавуля у Новим Садзе по Дунайску улїцу у Футоґу, у вкупней длужини 10,5 km.
Роботи закончени 30.6.2023. року.
ЯВНИ ҐАРАЖИ
Город Нови Сад (Концедент) и „Явни ґаражи“ д.о.о. Нови Сад (Концесионер), дня 4.9.2020. року подписали Контракт о Концесиї за вибудов штирох явних ґаражох у Новим Садзе – трох подʼжемних на локацийох Модена, Бановина и Площа републики и єдней надʼжемней у Шафариковей улїци.
На основи контрактох, Концесионер ма право на вкупно 43 роки Концесиї з чого 3 роки за проєктованє и вибудов и 40 роки на управянє зоз явнима ґаражами по примопридаваню локациї.
Подʼжемна ґаража Модена
Дня 14.6.2022. року почати роботи на вибудови Явней ґаражи у улїци Модени. Поверхносц ґаражи виноши 9.575 m2 а з вибудову ґаражи ше обезпеча 267 паркинґ места на трох подʼжемних етажох: 1 уровень, 88 паркинґ места; 2 уровень, 87 паркинґ места; 3 уровень, 92 паркинґ места. Од вкупного числа паркинґ местох, 14 за особи з ивалидитетом и 8 за електрични превозки.
Плановани темин за законченє роботох то 28.2.2024. року.
Подʼжемна ґаража Бановина
Дня 14.6.2022. року почати роботи на вибудови Явней ґаражи Бановина. Поверхносц ґаражи виноши 6.280 m2, дзе буду обезпечени 167 паркинґ места на двох подʼжемних етажох: 1 уровень, 79 паркинґ места; 2 уровень, 88 паркинґ места. Од вкупного числа паркинґ местох, 9 за особи з инвалидитетом и 8 за електрични превозки.
Плановани темин за законченє роботох то 25.12.2023. року.
По законченю роботох, Город Нови Сад партерно ушори простор на углє улїцох Жарка Зренянина, Владики Платона и Йована Дьордєвича за цо, зоз Програму ушореня будовательней жеми за 2023. рок, предвидзени средства у суми 250 милиони динари, як дворочне финансованє (2023 – 150 милиони и 2024 – 100 милиони).
У цеку виробок технїчней документациї партерного ушореня просторох на углє улїцох Жарка Зренянина, Владики Платона и Йована Дьордєвича у Новим Садзе, чия контрактована вредносц 8.484.000,00 динари.
Явна ґаража Шафарикова – Успенска
Беруци до огляду зложеносц поступку експроприяциї нєрухомосцох и административного преношеня правох хаснованя жеми на тим локалитету, як и вельке число предходних питаньох яки треба ришиц, з Анексом II Контракту о концесиї од 25.8.2022. року, термин за ришованє маєтково-правних роботох предлужени по 4.9.2024. року.
Концесионер ма обовязку проєктовац минимално 350 паркинґ места, зоз дошлєбодзеним одступаньом -10%, кед тото технїчно-технолоґийно виводлїве.
Явна гаража Площа републики – подʼжемна
Концесионер ма обовязку проєктовац минимално 400 паркинґ места, зоз дошлєбодзеним одступаньом -10%, кед тото технїчно-технолоґийно виводлїве.
НОВИ МОСТ НА ДУНАЮ У ПРЕДЛУЖЕНЮ БУЛЕВАРА ЕВРОПИ ОБИХОДНЇЦИ КОЛО НОВОГО САДУ
На основи Заключеня Влади Републики Сербиї од 21.5.2020. року, Проєкт вибудови моста – обиходнїци коло Нового Саду, з приступнима транспортнїцами, препознава ше як проєкт вибудови и реконструкциї явней линийней транспортней инфраструктури, од окремней значносци за Републику Сербию. Нови мост на Дунаю повязує Булевар Европи и державну драгу IIA-119 на правим побрежю.
Роботи почати 2022. року, а вредносц роботох виноши 175,5 милиони евра.
Траса моста з надвожнима рампами почина з уключованьом до Булевара Европи, а вец по напряме преходзи през иснуюцу кружну крижну драгу Булевара Европи и Булевара патриярха Павла и будуцу кружну крижну драгу з улїцу Героя Пинкия. Потим ше планована траса крижа з будуцу кружну крижну драгу з улїцу 1300 капларох, преходзи одбранєбну гац, а вец ше крижа зоз плановану кружну крижну драгу на Рибарским острове. Вкупна длужина надвожних рампох виноши 1.760 m.
После рукавку Дунаю почина главна конструкция моста у длужини 640 m, хтора ше закончує на Каменїцким боку зоз приподобйованьом до новей кружней крижней драги з державну драгу IIA шора ч. 119 и Карадьордьову улїцу у Сримскей Каменїци.
Крижни профил главней конструкциї моста творя два коловози зоз по двома транспортнима пантлїками, двобочна пешацка и бициґлистична дражка.
Вкупна длужина моста з надвожнима рампами виноши 2,4 km.
Мост будзе значно уплївовац на розтерховйованє транспортних цекох, з повязованьом транспорту з Фрушкогорским коридором на сримским боку и прейґ Булевару Европи, авто-драгу Е-75 хтора представя коридор од медзинародней значносци. Мост зоз свою позицию и плански предвидзенима вязами на найефикаснєйши способ розтерхує найфреквентнєйши транспортнїци городу Нового Саду.
РОБОТНА ЗОНА СИВЕР 4
Роботна зона сивер IV по поверхносци найвекша индустрийна зона у городзе. Находзи ше на сиверовосточней перифериї Нового Саду, блїзко при городских квартох Шанґай, Мали Беоґрад, Мишов салаш и Вельки рит, на поверхносци 896,53 ha.
У индустрийней зони Сивер IV компания Lear Corporation d.о.о. отворела фабрику за продукцию часцох и додатней опреми за моторни превозки; Barry Callebaut фабрику чоколади хтора будзе реґионални центер за подмирйованє нарастацого тарґовища Юговосточней Европи; компания BMTS Technology фабрику турбо-полнячох за авта; Японска ґрупация Nidec будує розвойни центер и фабрику моторох за електрични превозки. Компания Continental automotive Srbija тиж дїлує у тей зони у рамикох гали хтору за потреби продукцийних погонох збудовал developer CTR.
Город Нови Сад по тераз окончел укладаня до опреманя Роботней зони Сивер IV у вкупней суми вецей як 4,2 милиярди динари.
У 2022. року Город Нови Сад закончел активносци на вибудови транспортних поверхносцох з провадзацу инфраструктуру у роботней зони Сивер IV у Новим Садзе – 1. фазу, у вредносци 201,4 милиони динари.
У цеку виробок технїчней документациї транспортних поверхносцох зоз провадзацу инфраструктуру за часц Роботней зони Сивер IV, сиверно од инфраструктурного коридору, у вредносци 9 милиони динари.
ТЕАТРАЛНА ПЛОЩА
Город Нови Сад у 2021. року реализовал роботи 1. фази ушореня часци городского ядра Нового Саду, хтори облапели Театралну площу, Успенску улїцу и часц преходу медзи Сербским народним театром и ТЦ „Аполо“. Вкупна вредносц роботох виноши 396,5 милиони динари.
Реализовани роботи на партерним и гортикултурним ушореню, реконструкциї комплетних подʼжемних инсталацийох, вибудови явного и декоративного ошвиценя и поставяню урбаного мобилияру.
Простор Театралней площи, як партерней поверхносци яка першенствено наменєна пешаком, поцегелковани з гранїтнима плочами у трох дискретно тонованих ниянсох. На просторе ґу Успенскей улїци ше находзи амбиєнтална цалосц зоз плїтким водовим жвератком, фонтану, простором за шедзенє и жардиниєрами з украснима черяками.
Окремни печац тому простору дала и „Мемориялна пантлїка“ хтора представя памятку на дакедишню малу Єврейску улїцу, хтора ту исновала по 70-роки прешлого вику. Пантлїка виробена зоз кортен-челїку, у ширини 40 cm и вкупней длужини коло 160 m, хтора ше ґу Булевару Михайла Пупина дзвига у форми информативного слупа.
На просторе медзи Сербским народним театром и „Аполо“ центром, як централни елемент затримане стебло платану коло хторого реализоване нове партерне ушоренє и урбана опрема.
У духу 21. вику, по углядзе на вельки Европски городи, городске ядро дополнєне зоз поставяньом телекомуникацийней опреми, хтора ше одноши на видео-надпатрунок, озвученє и диґиталну сиґнализацию. Под диґиталну сиґнализацию ше подрозумює тотем з интеракативну мапу городу, диґиталну таблу опрез Сербского народного театру за обявйованє репертоару театру, пошоренє з LED-екраном за приказ годзинох и датуму на информативним слупе и два дисплеї у составе БУС-станїцох.
У цеку виробок технїчней документациї за ушоренє часци городского ядра Нового Саду цо остала, у контрактованей вредносци 22,4 милиони динари. Зоз Програму ушорйованя будовательней жеми за 2023. рок обезпечени средства за ушоренє часци Городского ядра – 2. фаза у суми 760,5 милиони динари.
НОВИ ПЕШАЦКО-БИЦИҐЛИСТИЧНИ МОСТ НА ДУНАЮ НА ИСНУЮЦИХ СЛУПОХ ДАКЕДИШНЬОГО МОСТА ФРАНЦА ЙОЗЕФА
У складзе зоз Спорозуменьом о заєднїцким инвестованю и реализациї инвестицийних проєктох и проєктох чечуцого отримованя, хтори подписали Автономна покраїна Войводина число: 016-19/2021 од 24.12.2021. року и Город Нови Сад число: 021-7/2021-2289-II од 24.12.2021. року, почати активносци на реализациї заєднїцкого стратеґийного инвестицийного проєкту – Вибудов пешацко-бициґлистичного моста и обнова обєкту Петроварадинскей твердинї з Подгородом, хтори облапя:
Вибудов моста на иснуюцих слупох старого моста;
Вибудов приступних рампох за мост и ушоренє партеру на новосадским боку, воздлуж Булевара цара Лазара од крижней драги з улїцу Стевана Мусича заключно з крижну драгу зоз Роботнїцку улїцу;
Реконструкцию улїци Каменїцка драга у подножу Петроварадинскей твердинї и вибудов приступних рампох за мост з ушореньом партеру на мурискох воздлуж Каменїцкей драги;
Санацию и ушоренє дакедишнього гайзибанского тунелу з вибудову нового конара тунелу и тунелского шахту за змесценє лифтох и ґарадичох;
Виход на Твердиню и партерне ушоренє у зони паркинґу на месце дакедишнєй стражарнї;
Реконструкция транспортнїци и приступ ґу тунелу у зони „Ловотурсу“ и поставянє монтажного тоалету.
Мост вкупней ширини 12 метери а осовински конструктивни розпон моста 412 m.
З вибудову нового моста ше трасує нову нєпреривну пешацко-бициґлистичну траєкторию. Приступ ґу мосту зоз шицких напрямох у нєпостредним окруженю ше риши зоз транспортнима ґузлами, хтори оможлївя комфорне рушанє хасновательом.
Дня 29.3.2022. року заключени Контракт о виробку технїчней документациї за вибудов моста з приступнима транспортнима поверхносцами на иснуюцих слупох бувшого моста Франца Йозефа и реконструкцию иснуюцого тунелу з лифтами од горнього платоа Петровардинскей твердинї, у вредносци 51,8 милиони динари.
Проєкт облапя виробок Идейного проєкту зоз Студию оправданосци, Идейного ришеня, Гидролоґийну студию, Студию о преценьованю уплїву на животни штредок (кед компетентни орґан тото предпише), Елаборат о ґеотехнїчних условийох вибудови и Елаборат защити од огня.
У цеку виробок Идейного проєкту. По законченю виробку технїчней документациї, здобуду ше условия за контрактованє виробку часци технїчней документациї цо остала (Проєкт за будовательну дозволу и Проєкт за виводзенє) и вибудов моста.
Преценєна инвестицийна вредносц виноши 3.994.410.150,00 динари (з ПДВ).
Надпомнуце: Инвестицийна вредносц виведзена на основи Идейного ришеня, та можу настац значни одступаня по виробку Идейного проєкту (10-20%).
АТЛЕТСКИ СТАДИОН И АТЛЕТСКА САЛА
Вибудов нового Атлетского комплексу у населєню Юґовичево вецейрочни капитални проєкт, за яки Город Нови Сад обезпечел технїчну документацию за вибудов цалого комплексу, хтори облапя атлетски стадион вкупней бруто поверхносци 17.880 m², капацитет стадиону 4.000 места, з отворенима спортскима теренами вкупней поверхносци 3.720 m², помоцним тереном за руцацки дисциплини поверхносци 10.200 m², атлетскей сали чия бруто поверхносц 25.750 m² капацитету коло 2.150 патраче, зоз провадзацу инфраструктуру, трафо-станїцу, соларну електрарню моци 555 kW DC, односно 500 kW AC и ограду коло комплексу у длужини 1.200 m.
Вкупна преценєна вредносц средствох яки потребни за вибудов цалого Атлетского комплексу виноши 4.550.520.000,00 динари з ПДВ.
Зоз Програму ушореня будовательней жеми за 2023. рок, предвидзене предлужованє активносцох виробку технїчней документациї транспортних поверхносцох зоз провадзацу инфрастуктуру за потреби опреманя атлетского центру на Юґовичеве, як и предлуженє активносцох виробку технїчней документациї за вибудов атлетскей сали и атлетского стадиону у Новим Садзе.
Контакт
Отворена канцелария за жалби гражданох
Сотруднїцтво зоз Городом Новим Садом
Контакт з ПР службу Городу Нового Саду
Отворена канцелария
ОДДЇЛ ЗА УПРАВНИ ПОСТУПОК И ОТВОРЕНУ КАНЦЕЛАРИЮ
Отворена канцелария то место дзе ше бешедує о проблемох гражданох. То место дзе ше, з цильом злєпшаня условийох живота, кажди проблем Новосадянох вислуха зоз щирим порозуменьом и на ньго реаґує швидко и ефикасно, у складзе з овласценями...
Оддїл за управни поступок и отворену канцеларию конциповани так же ше з його роботу витворює нєпостредни контакт и хасновити диялоґ медзи гражданами и Городом, зоз цильом дзвиганя стандарду у обласци даваня услугох и звекшаня уровня явного участвованя у живоце Городу.
Оддїл за управни поступок и отворену канцеларию окончує роботи приєму странкох, пририхтує и обрабя материяли у вязи зоз приємом странкох, преучує вимаганя и нєпостредне применьованє законских и других предписаньох з цильом ришованя вимаганьох странкох, координує сотруднїцтво медзи городскима управами, явнима и комуналнима подприємствами, же би гражданє лєгчейше и швидше витворели свойо права и защицели правни интерес.
У Отвореней канцелариї зме порихтани вислухац, одвитовац и реаґовац на кажди проблем гражданох, бо лєм зоз щирим порозуменьом и пошвеценосцу, блїзши зме ґу заєднїцкому цилю – розуменю потребох наших гражданох и намаганю ґу пременком з якима ше допринєше ґу лєпшому животу у Городзе.
Телефони: 021/526-127
E-mail: gradonacelnikns@novisad.rs
Почитовани,
кед жадаце витвориц сотруднїцтво з Городом Новим Садом, свойо вимаганя, поволанки и предлоги посилайце прейґ електронскей пошти на адресу: gradns@novisad.rs або виполньце тоту контакт-форму:
Вашо мено и презвиско: *
Ваша e-mail адреса: *
Вашо порученє: *
Почитовани колеґове новинаре,
Кед жадаце контактовац з городоначалнїком, його помоцнїками и членми Городскей ради, модлїме вас же бисце нас наволали на телефон, на число: 480 77 84 або контактовали прейґ e-mail адреси: pr@novisad.rs.
У змисту нам доручце питаня, вимаганя и подобне як и ваш контакт-телефон, же бизме швидко и лєгко могли запровадзиц комуникацию.
Напредок ше радуєме доброму сотруднїцтву!
Оддзелєнє за одношеня з явносцу
УРБАНИЗЕМ И АРХИТЕКТУРА
Музеї и ґалериї
МУЗЕЙ СУЧАСНЕЙ УМЕТНОСЦИ ВОЙВОДИНИ
Музей сучасней уметносци Войводини у Новим Садзе то активна, отворена, ефикасна и високофахова институция хтора ше занїма зоз призберованьом, чуваньом, виучованьом и викладаньом сучасней уметносци и култури Войводини и реґиї.
Музей сучасней подобовей уметносци у Новим Садзе основани 1. фебруара 1966. з Одлуку Скупштини АП Войводини, под назву Ґалерия сучасней подобовей уметносци. Назва установи пременєна 1996. року, на препоруку и зоз согласносцу Министерства култури Републики Сербиї, а маюци у оглядзе же од свойого снованя, Ґалерия окончовала дїялносц яка одвитує функциї, обсягу и характеру роботи музею сучасней уметносци.
У музейним фонду ше находза позберани збирки подобовей уметносци хтори представяю историйни препатрунок поетикох и зявеньох у уметнїцких збуваньох у Войводини другей половки 20. вику. Уметнїцки фонд облапя 2500 уметнїцки роботи (малюнки, скулптури, ґрафики, рисунки и роботи з обласци преширених медийох), а його значну часц творя донациї войводянских уметнїкох: Милана Керца, Милети Виторовича, Стояна Трумича, Душана Миловановича, Зорана Петровича, Боґомила Карлавариса, Анкици Опрешник, Бошка Петровича и єдно число менших донацийох. У рамикох Збирки странскей уметносци ше находза твори даєдних з найпознатших менох шветовей уметносци: Виктора Вазарелия, Гундертвасера, Рафаела Сотоа, Джима Кейва и других.
Оддїл документациї Музею розполага зоз обсяжну и фахову обробену градзу у подобовей уметносци 20. вику у Войводини, покля библиотека ма вецей як 16000 кнїжки, каталоґи и други публикациї хтори релевантни за дїялносц Музею.
Музей сучасней уметносци Войводини конципує и понука слику сучасней войводянскей, сербскей, бувшей югославянскей и европскей уметносци хтора кореспондує зоз интернационалнима процесами уметносци XX-XXI вику и указує на окремни реґионални идентитети войводянских културох. Окреме пошвецує увагу мултикултуралному моделу войводянского дружтва и културох, а з того моделу мултикултуралносци будує вязи з другима културами: мадярску, словацку, румунску, руску, нємецку. Витворює цо цалоснєйшу колекцию уметносци яка настала у XX и XXI вику у Войводини и Сербиї и приказує важни кореспонденциї войводянскей, сербскей, бувшей югославянскей, штредньоевропскей и интернационалних уметносцох. Чува и щици уметнїцки скарб Войводини по шветових стандардох музеолоґийней защити. Документує и архивує историю сучасней уметносци, оможлївює историйно-теорийни виглєдованя сучасней уметносци у Войводини, Сербиї, бувшей Югославиї и ширше и обявює капитални моноґрафски твори з историї уметносци. У методолоґийним смислу источашнє прави историйни и програмни вистави. Твори моцни викладбени, информацийни и творительни центер хтори може ровноправно участвовац у домашнєй и медзинародней черанки уметносци. Отворени є за рижни форми институционалного и фахового сотруднїцтва зоз зроднима установами у реґиї и Европи. Витворює отворену и широку педаґоґийну дїялносц як дополнєнє общого образованя публики, студентох академиї уметносцох и специялистичних знаньох фаховцох.
Web: www.msuv.org
ҐАЛЕРИЯ МАТИЦИ СЕРБСКЕЙ
Найбогатши уметнїцки музей сербскей уметносци новшого часу. Основана є 1847. року. Як самостойна установа Матици сербскей дїлує од 1958. року. Єй стаємна вистава хронолоґийно приказує вибрани твори з цалого уметнїцкого фонду хтори облапя коло пейц тисячи уметнїцки роботи хтори значни за националну историю уметносци новшого часу и културу сербского народу у Войводини од конца 17. по конєц 20. вику. Шицки уметнїцки твори цо Ґалерия Матици сербскей достала на дарунок од вельочислених даровательох, превжала на чуванє од Сербскей православней церкви и других власнїкох, одкупела з приватней власносци або обезпечела зоз планским копированьом мурових сликох ше чува, преучує, щици и хаснує под одвитуюцима условиями. У зависносци од физичних, уметнїцких и културно-историйних прикметох, уметнїцки твори у фонду Ґалериї ше класує до систематичних збиркох сербского малярства, ґрафики, рисункох, скулптури, олеоґрафиї и копийох. Шицки збирки доступни явносци. Мож их опатриц на стаємней вистави и почасових виставох.
По значносци и цалосносци ше видвоюю збирки сербского малярства, ґрафики и рисункох XVIII и XIX вику. Вони у полней мири одражую шицки форми зложених процесох европеїзациї сербскей уметносци у периодзе од Велькей селїдби 1690. по Зєдинєнє 1918. року. Збирка XX вику, попри роботох малярох и скулпторох з Войводини, облапя и твори авторох зоз ширшого югославянского простору. Вона формована у остатнїх деценийох и то преважно з одкупйованьом або донациями. Закончуюци сеґмент стаємней вистави, хтори облапя найрижнороднєйши твори сербского малярства першей половки XX вику, отворени за явносц 1992. року, а його преширйованє на сербску уметносц другей половки XX вику витворене 1997, значи, у року означованя велького ювилею односно 150-рокох иснованя и роботи Ґалериї матици сербскей. Ґалерия Матици сербскей орґанизує почасово вистави моноґрафского або тематичного характера и видава провадзаци каталоґи, моноґрафиї и други окремни публикациї з обласци новшей сербскей уметносци. У рамикох явней роботи з публику, окрем рядових популарних толмаченьох стаємней вистави, самостойно або у сотруднїцтве з другима музеями и културнима установами пририхтує фахово преподаваня, промоциї и концерти.
Од снованя по нєшка Ґалерия Матици сербскей мала потримовку свойого снователя – Матици сербскей и шицких єй членох. Предкладанє же би ше сновало Сербску народну збирку або Музеум и ґалерию у його составе, дал 1847. року Теодор Павлович, тедишнї секретар Матици сербскей и єден з єй найугляднєйших членох. И нєшка зоз Статутом Ґалериї Матици сербскей предвидзена можлївосц дополньованя и збогацованя єй збиркох з новима донациями и то як зоз творами зоз сучасней уметнїцкей творчосци, так и зоз творами зоз скорейших часових периодох и стилских епохох. На таки ше способ витворює идею предсидателя и велького добротвора Матици сербскей Сави Текелиї хтори ище 1842. року завитовал Матици драгоцину збирку фамелийних портретох. Ю ше и нєшка зоз пиєтетом чува у Ґалериї Матици сербскей як ядра єй уметнїцкого фонду. Уметнїцки фонд Ґалериї Матици сербскей, з богату збирку сербскей уметносци од XVII по XX вик, децениями звекшовани з дарунками и завитованями.
Зоз вкупного числа творох у Ґалериї, єдна трецина дарована, а медзи нїма значне число тих од винїмковей и велькей значносци за сербску уметносц. Дзекуюци и тим дарунком, Ґалерия по нєшка формовала 32 дарунок-збирки хтори ноша мена своїх дародавцох. Зоз своїма дарунками, 16 вельки добротворе, 40 добротворе и 216 дародавци допринєсли же би ґалерийни збирки мали терашню форму и змист.
МУЗЕЙ ВОЙВОДИНИ
Музей Войводини то установа култури з музеолоґийну традицию длугу вецей як 175 роки, найкомплекснєйши музей у Сербиї хтори у своїх збиркох чува нєпреценїви културни скарб хтори назберани на подручу Войводини. Основани є 1847. року у Пешту, на схадзки Управного одбору Матици сербскей, на инициятиву углядних Сербох зоз Войводини под назву Сербска народна збирка або Музеум. Року 1933. отворени Музей Матици сербскей, з хторей 1947. видвоєни Войводянски музей.
Войводянски музей дал углядни културнонауково институциї: Завод за защиту памятнїкох култури Войводини, Завод за защиту памятнїкох природи Войводини, Музей городу Нового Саду, Театрални музей, Музей роботнїцкого руху и народней револуциї. Нєшкайшу назву Музей Войводини достал 1992. кед злучени Войводянски музей и Историйни музей Войводини. Музей Войводини спада до найстарших и найбогатших музейних установох Сербиї зоз збирками з археолоґиї, историї, историї уметносци и етнолоґиї дзе ше чува коло 400.000 ориґинални предмети.
У составе Музею Войводини ше находза депанданси: Музейни комплекс Кулпин, Дворец у Челареве, Етно-хижа у Бачким Ярку и Медицинска музейна збирка Пастеров завод. Музей Войводини виглєдує, призберує, чува, щици, фахово и науково обрабя, виклада и публикує предмети и градзу од значносци за историю култури народох Войводини од часу перших шлїдох людскей цивилизациї на териториї Войводини по штредок XX вику. Предмети раритетней уметнїцкей и музеолоґийней вредносци хтори адекватно одражую прешлосц войводянского подруча виложени на стаємей вистави Музею хтора укомпонована до даскелїх тематичних цалосцох: археолоґия, сташа история, новша история, етнолоґия и Музей присоєдинєня. Стаємна вистава на вецей як 3.000 m2 з вецей як 6.000 експонатами упечатлїво бешедує о прешлосци Войводини од праисториї по штредок XX вику и цивилизацийних досцигнуцох людзох хтори ту жили у розпону 8.000 роки.
Археолоґийна часц стаємней вистави приказує три аспекти – способ биваня, способ хованя и шлїди материялней култури перших цивилизацийох, познєйше етнїчних ґрупох, аж по конєц штреднього вику хтори еґзистовали на подручу Войводини. З историйну часцу стаємней вистави представена културна, политична, привредна и воєна история Войводини по законченє Другей шветовей войни у шицких сеґментох дружтвеного живота (здравство, школство, духовни живот, подобова и применєна уметносц, физична култура и спорт, привреда, ремеселнїцтво...). Етнолоґийна часц стаємней вистави укомпонована до тих тематичних цалосцох: народна архитектура, привреда, текстил и други форми домашнього виробнїцтва, биваня, обичайни живот и народне облєчиво народох Войводини. Вистава змесцена до двох будинкох Музею у Новим Садзе у Дунайскей улїци 35 и 37. Попри стаємней вистави, Музей орґанизує и тематични вистави з власних збиркох и гостуюци вистави з других музейох зоз жеми и иножемства.
Попри викладбеней дїялносци Музей ма и велї едукативни програми за шицки стуктури нащивительох – од наймладшого по сениорски возрост, як и за особи з инвалидитетом. Видавательней дїялносци ше пошвецує вельку увагу и у нєй окремне место забера часопис Робота Музею Войводини хтори континуовано виходзи од 1952. року. Нєпреривна робота на модернизациї стаємней вистави резултовала з креированьом даскелїх аудио-визуалних мобилних апликацийох хтори наменєни тиж рижним катеґорийом публики.
Музей Войводини окончує роботи матичней дїялносци за шицки установи защити рухомих културних доброх, музейох и музейних збиркох на подручу Войводини, односно надпатрунок над їх фахову роботу. У Републики Сербиї ше наклада и як лидер у домену диґитализациї културного нашлїдства.
Роботу и шицки активносци Музею Вовйдони можеце провадзиц на веб-боку: https://www.muzejvojvodine.org.rs/ и на дружтвених мрежох Музею.
Практични информациї за нащиву виставох Музею можеце найсц на линку: https://www.muzejvojvodine.org.rs/kako-do-nas-dunavska-35-37.
МУЗЕЙ ГОРОДУ НОВОГО САДУ
Музей городу Нового Саду основани 1954. року и спада до катеґориї городских музейох комплексного типу, чия дїялносц облапя розвой городу од його наставаня по сучасни час. Творя го: Оддзелєнє за археолоґию зоз збирками з праисториї, антики и штреднього вику, Оддзелєнє за историю зоз збирками з обласци привредней, дружтвено-политичней историї и историї Петроварадинскей твердинї, Оддзелєнє за културну историю зоз збирками з обласци подобовей, применєней уметносци, школства и видавательства, Оддзелєнє за етнолоґию зоз збирками з обласци ремеселнїцтва, руралней архитектури, каждодньового и обичайного живота и Ґалерия родимого краю хтора зазберує твори сучасней подобовей уметносци.
Обєкти и депаданси Музею городу Нового Саду тоти:
1. Централни будинок Музею хтори змесцени на горнїм платоу на Петроварадинскей твердинї, у обєкту хтори познати як Дзеларня або Мамулова касарня хтори збудовани 1775. року як єдноповерхова воєна касарня.
У прижемю будинку ше находзи стаємна вистава Петроварадинска твердиня у прешлосци хтора приказує континуитет насельованя и воєних утвердзеньох на тим локалитету, од праисториї по Першу шветову войну.
На поверху Студийна вистава Оддзелєня за културну историю, дзе представени граждански живот Нового Саду од половки XVIII вику по другу половку XX вику. Окрем стилского меблю и предметох применєней уметносци, на вистави мож видзиц твори познатих уметнїкох – Сави Шумановича, Дьордя Йовановича, Бошка Петровича, Миленка Шербана и других.
Подʼжемни воєни ґалериї: Часц єдней зоз найвекших атракцийох Петроварадинскей твердинї доступни за нащиву, з фаховим водзеньом водительней служби Музею городу Нового Саду. Подʼжемни воєни ґалериї представяю комуникацийну систему на штирох поверхох, хтори збудовани у форми ґарадичох з рижнима коридорами и просториями за рижни наменки и у рижних димензийох, з пушкарнїцами и шветларнїками.
Адреса и контакт: Твердиня 4, 21131 Петроварадин Тел: 6433-145, тел/факс: 6433-087
е-mail: muzgns@eunet.rs
2. Збирка странскей уметносци. У тим депадансу виложена часц леґату др Бранка Илича, хтору творя твори уметнїкох з Французкей, Нємецкей, Италиї и Австриї, хтори настали од 16. по 20. вик, як и стилски мебель и предмети применєней уметносци. Збирка ше находзи у будинку хтори збудовани 1903. року по проєктох бечского архитекти Франца Воруди, у мишанїни стилох неокласицизма и сецесиї.
Адреса и контакт: Дунайска 29, Нови Сад Тел: 451-239
3. Памятна збирка Йован Йованович Змай. Депаданс змесцени у хижи у хторей поет препровадзел остатнї роки живота, а хтора адаптована и за явносц отворена 1933. року. У рамикох стаємней вистави приказани поетов фамелийни живот, литературна и явна робота на дзецинскей литератури як и його лїкарска робота.
Адреса и контакт: Йована Йовановича Змая 1, 21208 Сримска Каменїца
Тел: 462-810
4. Збирка родимого краю Сримских Карловцох: Депаданс хтори спада до катеґориї городских музейних установох комплексного типу. Историйна, археолоґийна, етнолоґийна и уметнїцка збирка, хтора чишлї дзешец тисячи предмети, твори музейни фонд, до хторого уключена и збирка Бранка Радичевича, леґати Карловскей ґимназиї, маляра Милича од Мачви, архитекти Светомира Лазича и других приватних особох. Збирка ше находзи у барокней резиденциї барона Раячича, познатей як палата Илион. У рамикох стаємней вистави приказана часц того богатого фонду.
Адреса и контакт: Патриярха Раячича 16, 21205 Сримски Карловци, тел: 881-637

Нови Сад нєшка

Патраци з нєба, Нови Сад ше отвера ровнїнски релєфно и преглядно широко, як просторно отворени город. Историйна велїчезносц Петроварадинскей твердинї зоз правого боку Дунаю, а зоз лївого вертикала централней Пошти, масивни горизонтали СПЕНС и НИС, елеґантни овал Бановини. Оку ше податно понукаю и желєни оази паркох, а вшадзи доокола ше шири повикруцани лавиринт улїцох и улїчочкох, попререзовани зоз правилним рушаньом широких булеварох. Ту, вшелїяк, и Дунай, як асиметрична силовна оса городу, а коло нього видлужени кей и Штранд – найлєпша городска плажа коло цалого цеку велькей рики. А ту знова и мости, без хторих зме єден час були же бизме их знова збудовали. Будзе их ище, пошвидко.
Патраци планетарно, ниа, то город по традициї богатей мери Панонскей нїжини, хторому ше удава мац шицко, од зачуваней сецесиї по архитектонску постмодерну. Його меридиянски найпопуларнєйши нєшкайши защитни знак то музични фестивал EXIT, а як дакеди и нєшка ту фундаментални институциї сербскей култури: Матица сербска, Сербски народни театер, Стерийово позорє… Ґу тому, наш город, як ридко хтора европска дестинация, зоз правом може ношиц и епитет мултинационалней, мултикултуралней и мултиконфесийней метрополи у малим, у хторим ше розлики доживює як предносц. О тим шведочи и робота Новосадского театру/Ujvideki szinhaz, Универзитет зоз 14 факултетами и специялизованима катедрами дзе ше трима наставу на язикох националних меншинох або хтори наменєни за їх виучованє. О тим шведочи и вельо того цо жива материя новосадскей каждодньовосци.
Патраци по мери держави – Нови Сад главни город Автономней покраїни Войводини, други по велькосци у Сербиї, у хторим жию 300 и 400 тисачи людзе. Язик економиї би додал и тото же то найперспективнєйши город у нєшкайшей Сербиї, зоз барз вельким потенциялом, нє лєм прето же розполага зоз найобсяжнєйшу буджетну ставку по глави жителя алє и пре добре поставени розвойни проєкти.
Зоз обичней гражданскей перспективи, нїяким концом прижемней алє пресудней, то заєднїца хтора ше може похвалїц зоз свою тривиковну прешлосцу чийо найлєпши шлїди ище тирваю и блїща, а у хторей мож жиц и мирно и динамично и попри шицких наступних и уж присутних сликох и обставинох технолоґийного и иншак спонаглєного 21. вику.
Новосадянє шицко тото уж знаю. Шицки други дзечнє привитани.
Ґеоґрафски податки
Нови Сад административни, привредни, културни, наукови и туристични центер АП Войводини, други город по велькосци у Сербиї.
Ґеоґрафски координати: 45˚46` СҐШ и 19˚20` ВҐД
Поверхносц Городу: 702,7 km2
Число жительох: 368.967 (Попис зоз 2022.)
Надморска висина: 72 до 80 m
Клима: умерено-континентална
Нoви Сaд ма барз вигодне ґeoґрафске положенє – нaходзи ше на важних транспортних коридорох, цо обезпечує значни кoмпaрaтивни прeднoсци.
Нoви Сaд мa драгову, гайзибанску и ричну вязу з oкружeньом. Вон место дзе ше зиходза и повязую мрeжи маґистралних сухожемних транспортнїцох на напрямох:
– Сиверовосточна и Восточнa Eврoпa, ґу Блїзкому и Дaлєкому Востоку;
– Штредня и Сиверна Eврoпa, ґу ядранским пристанїщом.
През город преходзи транспортни коридор ч. 10, хтори на своїм oснoвним напряме од Сaлцбурґу по Сoлун повязує осем, а зоз крaками, ище шейсц держaви. Кoридoр ч. 7 або Дунaйски кoридoр, по вoдней драги по Дунаю, повязує жеми заходней Eврoпи зоз Чарним морйом. Зоз плївним малим каналом, Нoви Сaд повязани зоз систему каналох Дунaй-Тисa-Дунaй, хтора оможлївює транспортни вязи по плївней драги гореводом по Штредню Eврoпу и долуводом ґу Чарному морю. Нови Сад ше находзи на 1.255 km цеку, а на секторе Городу чече широко, през ровнїну, будуюци вельочислени рични острова, рукавки и плїтки дна.
Жительство
Простор Нового Саду през историю бул прицагуюци за насельованє пре свойо ґеоґрафске положенє. Виразне звекшанє жительства у цалим повойновим периодзе, хторе у даєдних периодох було барз интезивне, при чим на рост жительства баржей уплївовал механїчни прилїв як природни прирост. Найинтезивнєйши демоґрафски рост Нови Сад витворел у периодзе од 1961. по 1971. рок, кед число жительства звекшане за коло 33%, кед ше патри Город Нови Сад, односно за коло 40% кед ше патри територию населєного места Нови Сад.
Найвекша часц приселєного жительства Городу походзи зоз подруча Войводини (56,2%), потим зоз подруча Босни и Герцеґовини (15,3%) и узшей Сербиї (11,7%).
Комплетни податки о миґрацийох зоз Попису 2022. мож найсц на сайту РЗС, на боку „Автохтоне и приселєне жительство”:
https://data.stat.gov.rs/Home/Result/3104020701?languageCode=sr-Cyrl&dis...
По Попису жительства зоз 2022. року, у Городзе Новим Садзе жию 368.967 жителє, а у населєним месце Нови Сад жию 260.438 жителє.
Город Нови Сад – число жительох 368.967, з того полнолїтни 299.539, штредня старосц жительства виноши 40,8 роки (хлопи 39,2 роки, жени 42,2 роки). Число ґаздовствох 156.378, а штреднє ґаздовство ма 2,34 члени.
Населєне место Нови Сад – число жительох 260.438, з того полнолїтни 211.245, штредня старосц жительства виноши 40 роки (хлопи 38,2 роки, жени 41,6 роки). Число ґаздовствох 117.637, а штреднє ґаздовство ма 2,2 члени.
Национална структура – Попис 2022.
Город Нови Сад углавним населєни зоз Сербами зоз 78,4%, потим Мадярами 2,65%, Словацами 1,48%, Горватами 1,05%, Югославянами 0,94%, Ромами 0,90%, Русами 0,75% и другима. Комплетна таблїчка доступна на сайту РЗС – Кнїжка 1. „Национална припадносц” https://popis2022.stat.gov.rs/.
Структура жительства по националней припадносци у населєним месце Нови Сад ше нє розликує значно од структури у Городзе Новим Садзе дзе Серби векшинске жительство зоз 77,3%, потим Мадяре зоз 2,64%, Югославянє 1,07%, Роми 0,99%, Руси 0,97%, Горвати 0,91%, Чарногорци 0,73% и други. У векшини местох Серби векшина, лєм у населєним месце Кисач Словаци векшинске жительство – учасц Словацох у вкупним чишлє жительох населєного места коло 70%.
Жительство
Простор Нового Саду през историю бул прицагуюци за насельованє пре свойо ґеоґрафске положенє. Виразне звекшанє жительства у цалим повойновим периодзе, хторе у даєдних периодох було барз интезивне, при чим на рост жительства баржей уплївовал механїчни прилїв як природни прирост. Найинтезивнєйши демоґрафски рост Нови Сад витворел у периодзе од 1961. по 1971. рок, кед число жительства звекшане за коло 33%, кед ше патри Город Нови Сад, односно за коло 40% кед ше патри територию населєного места Нови Сад.
Найвекша часц приселєного жительства Городу походзи зоз подруча Войводини (56,2%), потим зоз подруча Босни и Герцеґовини (15,3%) и узшей Сербиї (11,7%).
Комплетни податки о миґрацийох зоз Попису 2022. мож найсц на сайту РЗС, на боку „Автохтоне и приселєне жительство”:
https://data.stat.gov.rs/Home/Result/3104020701?languageCode=sr-Cyrl&dis...
По Попису жительства зоз 2022. року, у Городзе Новим Садзе жию 368.967 жителє, а у населєним месце Нови Сад жию 260.438 жителє.
Город Нови Сад – число жительох 368.967, з того полнолїтни 299.539, штредня старосц жительства виноши 40,8 роки (хлопи 39,2 роки, жени 42,2 роки). Число ґаздовствох 156.378, а штреднє ґаздовство ма 2,34 члени.
Населєне место Нови Сад – число жительох 260.438, з того полнолїтни 211.245, штредня старосц жительства виноши 40 роки (хлопи 38,2 роки, жени 41,6 роки). Число ґаздовствох 117.637, а штреднє ґаздовство ма 2,2 члени.

Национална структура – Попис 2022.
Город Нови Сад углавним населєни зоз Сербами зоз 78,4%, потим Мадярами 2,65%, Словацами 1,48%, Горватами 1,05%, Югославянами 0,94%, Ромами 0,90%, Русами 0,75% и другима. Комплетна таблїчка доступна на сайту РЗС – Кнїжка 1. „Национална припадносц” https://popis2022.stat.gov.rs/.
Структура жительства по националней припадносци у населєним месце Нови Сад ше нє розликує значно од структури у Городзе Новим Садзе дзе Серби векшинске жительство зоз 77,3%, потим Мадяре зоз 2,64%, Югославянє 1,07%, Роми 0,99%, Руси 0,97%, Горвати 0,91%, Чарногорци 0,73% и други. У векшини местох Серби векшина, лєм у населєним месце Кисач Словаци векшинске жительство – учасц Словацох у вкупним чишлє жительох населєного места коло 70%.
ТУРИЗЕМ
НОВИ САД – ИСКУСТВО ХТОРЕ ВАМ ХИБИ
Нови Сад нащивительох прицагує зоз свою ушореносцу, сиґурну укотвеносцу коло Петроварадинскей твердинї – „Ґибралтару на Дунаю”, рижнима язиками на яких бешедую його жителє, фестивалами, саймами и ритмом хтори иншаки як швидки, хаотични городски час.
Ту и на годзини на твердинї найдлугши мунтатов указує годзини и опомина же минути дакеди можу причекац, покля ше нє упиє хвильку краси, нє закончи приятельску розгварку, уживанє на дунайским писку, радосц шейтаня по ярнїм дижджу або по нєдзельовим полудзенку.
Новосадски ритем зоз автентичну опущеносцу пулсує и звонка городу на салашох, дунайских чардох, плажох або над фрушкогорскима престранствами.
Нови Сад, ношитель двох престижних титулох – Младежска престолнїца Европи 2019 и Европска престолнїца култури 2022, то город хтори зоз своїм урбаним штредком и руралним окруженьом нащивительом понука аґенду нєвироятней змистовосци. Кажди нащивитель по своїм нукашнїм чувстве за красне и приємне, атрактивне и веселе, хасновите и доступне може створиц власне розположенє упознаваюци шицки пасма прешлосци и терашньосци Нового Саду.
ТУРИСТИЧНИ ЗОНИ И АТРАКЦИЇ:
ПЛОЩА ШЛЄБОДИ
централна городска площа Нового Саду. Окружую ю найрепрезентативнєйши городски здания и палати. Городска хижа збудована у неоренесансним стилу 1895. року. Найупечатлївши елементи на фасади то статуи греческих богиньох. На процивним боку площи ше находзи Римокатолїцка Церква Мена Марийового, збудована у неоґотским стилу по проєкту Дєрдя Молнара 1895. З турню високу 73 метери, вона найвисша церква у городзе. Облаки єй украшени зоз витражами хтори виробени у Пешту. Централне место на Площи шлєбоди забера Памятнїк Светозара Милетича, найпознатшей особи городу 19. вику. Бронзова статуа робота познатого горватского скулптора Ивана Мештровича.
ЗМАЙ ЙОВОВА УЛЇЦА
главна улїца у пешацкей зони Нового Саду. Дакеди на нєй бул и пияц, а у старих зачуваних хижох и скритих пасажох нєшка єст предавальнї, ресторани, цукрарнї, ремеселнїцки роботнї. Улїца ше закончує з будинком Владического двора Епархиї бачкей, справеним 1901. у сербско-византийским стилу. Опрез Двору памятнїк Йована Йовановича Змая, познатого поети, по хторому улїца достала мено.
ПАШИЧОВА УЛЇЦА
дакеди Чурчийска улїчка, препознатлїва по ремеселнїцких роботньох зоз продуктами зоз скори. На початку улїци Сербска православна Церква Святого Георгия (Соборна церква) и Будинок Платонеум, задужбина владики Платона Атанацковича, нєшка шедзиска Сербскей академиї наукох и уметносцох – Конарка у Новим Садзе. Хижа на углє Греческошколскей и Пашичовей, позната як „Хижа при икони”, родна хижа Мариї Трандафил, найвекшей добротворки при Сербох. Пашичова улїца ше закончує зоз Площу Мариї Трандафил дзе шедзиско Матици сербскей, найстаршей и найугляднєйшей сербскей културней и науковей институциї. У блїзкосци Николаєвска церква, найстарша православна церква, збудована 1730. У церкви 1913. покресцени синове Милеви и Алберта Айнштайна.
ДУНАЙСKА УЛЇЦА И ДУНАЙСKИ ПАРK
Дунайска улїца, єдна з найстарших улїцох у пешацкей зони, злучує побрежє Дунаю и Змай Йовову улїцу. Почина зоз найстаршу хижу у городзе „Хижу при билим лєве” и Городску библиотеку. Вельке число пасажох скрива предавальнї, сувенирнїци, цукрарнї и ресторани. Дунайски парк защицене природне добро и єден зоз найкрасших новосадских паркох. Попри рижних файтох древох, парк украшую и бисти поетох Мики Антича, Бранка Радичевича, Дюри Якшича и других.
ПЛОЩА РЕПУБЛИКИ З РИБНИМ ПИЯЦОМ
Площу републики украшує памятнїк краля Петра Першого Карадьордєвича. Пресцера ше од Змай Йововей ґимназиї по Рибни пияц. Од места хторе ше штредком 19. вику хасновало за подмирйованє гражданох зоз швижу рибу, Рибни пияц з часом прероснул до класичного желєного пияцу з богатим понукнуцом швижих польопривредних продуктох, живинского меса, риби и мишаней роби. Нєшка то и место стретнуца и презентованя традициї у продукциї поживи, ремеселских продуктох, вина, меду.
ЄВРЕЙСKА УЛЇЦА
пошвецена єврейскей заєднїци у Новим Садзе. Центер духовносци и култури новосадских Єврейох твори Синаґоґа, єдна з штирох хтори нєшка исную у Сербиї. Комплекс Синаґоґи з провадзацима будинками школи и Єврейскей општини, будовани од 1906. по 1909. рок по проєкту пештского архитекти Липота Баумгорна. Цали комплекс збудовани у стилу сецесиї, а фасада украшена з орнаментами. Синаґоґу ше нєшка хаснує преважно як концертну салу.
ПЕТРОВАРАДИНСКА ТВЕРДИНЯ
єдна зоз найвекших, найочуванших и найкомплекснєйших твердиньох Европи. Нїґда завжата, Петроварадинска твердиня – „Ґибралтар на Дунаю”, збудована помедзи 1692. и 1780. роком. Твердиня ма Горнї и Долнї город (Подгород).
Зоз Горнїм городом доминує Турня з годзину чий вельки мунтатов указує годзини, а мали минути. Подʼжемни воєни ґалериї то штириповерхова комуникацийно-одбранєбна система, длугока коло 16 километери и єдинствена атракция Петроварадинскей твердинї. Доступни су нащивительом зоз фаховим водзеньом водительней служби Музею Городу Нового Саду.
УМЕТНЇЦKИ АТЕЛЄИ
Петроварадинска твердиня дом и уметнїком. Здруженє уметнїкох „Подобови круг“ єдна з найвекших нєформалних подобових колонийох на швеце, хтора зазберує малярох, скулпторох, дизайнерох, фотоґрафох. Нащивителє твердинї можу (з одобреньом уметнїкох) войсц до ателєох, купиц малюнки, а часто и дожиц нєзабутне искуство у розгварки з уметнїками з хторих велї свойо животни приповедки креировали на скоро шицких континентох.
Установа за виробок уметнїцких таписерийох „Ателє 61”, єдинствена институция култури од окремней значносци за Нови Сад, єдна з пейцох таких подобних у Европи.
Нащивителє „Ателєа 61” можу присуствовац процесу твореня и опатриц часц богатей збирки уметнїцких таписерийох.
KРЕАТИВНИ ДИСТРИKТ
Локалному жительству познати и як „Китайски кварт”, хтори настал на просторе дакедишнєй фабрики. Дакедишнї маґазини, гали и роботнї, заменєли установи култури. Тот простор представя єдну з централних идейох Европскей престолнїци култури 2022. З численима културнима и креативнима програмами ше окреме видвоюю Културна станїца Лиман з Младежским центром ОПЕНС и Студентски културни центер – Фабрика.
НОВИ САД НА ДУНАЮ
На просторе од улїву каналу Дунай-Тиса-Дунай до Дунаю по плажу Штранд, пресцера ше ушорене шпациралїще коло самого побрежя Дунаю. Централне место на кею забера Памятнїк жертвом рациї, дїло познатого новосадского скулптора Йована Солдатовича. Штранд найпопуларнєйша городска плажа и єдна з найкрасших на Дунаю, опремена зоз шицку потребну инфраструктуру за приємне и змистове пребуванє нащивительох. Влєце Штранд єден зоз найживших просторох у Новим Садзе, дзе ше отримує спортски змаганя, концерти и фестивали.
У блїзкосци и Рибарске острово и Каменяр, викенд-населєня дзе єст вельочислени чарди, ресторани, туристичне населєнє, пристанїща и место одкадз ше можеце рушиц вожиц ше по Дунаю.
ФРУШKА ГОРА
Гора Фрушка гора найстарши национални парк у Сербиї. Богатство флори и фауни, термални жридла банї Врдник, озера, ушорени места за вилєти и горяцки дражки даваю одлични условия за одпочивок у природи и рекреативни активносци як цо пешаченє, воженє бициґли, лови и риболов. Позната є и як „Сербска свята гора”, бо на нєй єст аж 16 манастири, хтори виками були места духовного живота Сербох, алє и центри писменосци, литератури и уметносци.
ВИНАРИЇ
Околина Нового Саду, окреме схили Фрушкей гори, подруче добрих винох зоз хторих ше видвоюю вински центри: Сримски Карловци, Ириґ, Баноштор и Шид. Под час деґустациї по жаданю у винских пиньвицох можеце дознац вельо о длугей традициї винїцарства, способе продукциї вина, алє и даяки мали вински тайни, а шицко тото у приємней атмосфери зоз специялитетами локалней кухнї.
И попри тим же Нови Сад урбани штредок, знука свойого хотару ма винїци и фамелийни винариї з длугу традицию продукциї вина. Новосадска винска драга ше нєшка пресцера и на бачким и на сримским боку городу. Зоз бачкого боку єст винариї у Ковилю и Беґечу, а на сримским боку у Сримскей Каменїци и Лединцох. Часц традициї и сучасни сортимент грозна за продукцию билих фрушкогорских винох творя: талиянски ризлинґ, шардоне, жупянка, совиньон, траминєц, потим неопланта, сила, райнски ризлинґ и др., а за червени вина: мерло, пробус, франковка, портуґизер, каберне совиньон, каберне фран, пино червени и др.
САЛАШИ
Салаши то хижи зоз економскима обєктами, розруцани по войводянскей ровнїни и фрушкогорских схилох. У амбиєнту хтори характеристични за войводянски валалски ґаздовства у хладку овоцнїкох, зоз традиционалним єдзеньом, добрима винами и овоцову палєнку, можеце голєм на хвильку спомалшиц час и уживац, з музику тамбурашох. На даєдних салашох на розполаганю и змесценє у автентичних хижох старого „алтдойч” стилу и шедланє коньох.
ЧАРДИ
Дожице за шицки осети на дунайских побрежйох, особлїво даваю чарди, специфични локални рибни ресторани хтори жию на и зоз тей велькей рики. До того вас прешвеча смаки рибовей юхи, порциї харчи, потьки, шуля и кечиґи з познатима фрушкогорскима винами и звуками тамбурашох.
МУЗЕЇ И ҐАЛЕРИЇ:
1. МУЗЕЙ ГОРОДУ НОВОГО САДУ
Адреса: Петроварадинска твердиня 4
Вистави: Нови Сад од 18. по 20. вик; Подʼжемни воєни ґалериї
Збирки и депаданси:
Збирка странскей уметносци (Дунайска 29);
Збирка родимого краю Сримских Карловцох
(Патриярха Раячича 16, Сримски Карловци);
Памятна збирка Йован Йованович Змай
(Йована Йовановича Змая 1, Сримска Каменїца)
2. МУЗЕЙ ВОЙВОДИНИ
Адреса: Дунайска улїца 35-37
Вистава: Зачувани шлїди материялней и духовней култури зоз просторох Войводини од палеолиту по 20. вик
3. МУЗЕЙ СУЧАСНЕЙ УМЕТНОСЦИ ВОЙВОДИНИ
Адреса: Дунайска улїца 37
Вистава: Твори сучасней уметносци
4. ПРИРОДНЯЦКА ЗБИРKА ПОKРАЇНСКОГО ЗАВОДУ ЗА ЗАЩИТУ ПРИРОДИ
Адреса: Роботнїцка 20а
Вистава: Природни скарб Войводини
5. ҐАЛЕРИЯ МАТИЦИ СЕРБСКЕЙ
Адреса: Площа ґалерийох 1
Вистава: Сербске малярство и ґрафика од 17. по 20. вик
6. ПАМЯТНА ЗБИРКА ПАВЛА БЕЛЯНСКОГО
Адреса: Площа ґалерийох 2
Вистава: Збирка сербскей подобовей уметносци першей половки 20. вику
7. ҐАЛЕРИЯ ПОДОБОВЕЙ УМЕТНОСЦИ ДАРУНОК-ЗБИРКА РАЙКА МАМУЗИЧА
Адреса: Васи Стаїча 1
Вистава: Збирка творох сучасних югославянских уметнїкох
МАНИФЕСТАЦИЇ:
Ритем городу мож почувствовац у даєдней зоз вецей як 200 подїйох хтори розпоредзени през цали рок, у хторих кажде може найсц дацо за себе.
Штредком марца, з одпитованьом од жимскей хвилї, приходзи период хтори приноши будзенє природи, налєт новей енерґиї и чувство радосци. Праве прето у тих мешацох актуални рекреативни активносци, як цо Горяцки маратон на Фрушкей гори. Найзначнєйша саямска подїя – Медзинародни польопривредни саям, отримує ше праве на яр.
Кед слунко окупа новосадски улїци, на сцену ступаю подїї на отвореним. Фестивал хтори Новому Саду принєсол шветову славу и препознатлївосц – „EXIT“, кажди юлий приме вецей як 1000 виводзачох на вецей як 40 бинох и фестивалских зонох. На Петроварадинскей твердинї, у составе того вецейнїсто наградзованого фестивалу, наступаю найвекши мена шветовей музичней сцени.
Єшень резервована за гедонизем, уживанє у чаривних смакох войводянскей кухнї и маґичних фарбох природи, алє и за озбильни спортски подняца на Новосадским маратону.
Як ше рок приблїжує ґу концу, фестивалска атмосфера ма свою вершину, а дух Жимскей фантазиї мож почувствовац у сказкових украшених улїцох и площох, паху вареного вина и смачних колачох на крачунских пияцох, шкрипаню корчольох по ляду и гласним звуку огньомету на Дочеку Нового року.
ТУРИСТИЧНИ ОБТОК
Од свойого снованя децембра 2008. року, Туристична орґанизация Городу Нового Саду (ТОНС) пилно роби на розвою и промоциї туризма у Новим Садзе. Велї креативни идеї, иновативни ришеня, труд, закладанє и пошвеценосц, дали обачлїви резултати.
Так, на основи урядових податкох Републичного заводу за статистику Сербиї, число нащивох домашнїх и странских туристох 2009. року було 83.981, же би 2022. року поросло на вецей як 160 проценти и виношело 218.973. Цо ше ноцованьох дотика, вони у року кед ТОНС основани виношели лєм 161.709, а 2022. року домашнї и странски туристи витворели вецей як пол милиони ноцованьох, точнєйше 561.062. Пороснуце числа ноцованьох, значи, виношело 247 проценти.
ТОНС прилапює туристох до своїх двох инфо-центрох, єдним на Площи шлєбоди и другим на гайзибанскей станїци. Їх у 2022. року нащивели вкупно 9.729 туристи зоз 85 жемох, а з того 6.021 странски туристи и 3.708 туристи зоз Сербиї. Медзи странцами, найчисленши були туристи зоз Нємецкей, потим Русиї, Французкей, Турскей, Велькей Британиї, Индиї, Шпаниї, Словениї, Горватскей, ЗАД.
По податкох Аґенциї за управянє зоз пристанїщами, на путнїцке пристанїще у Новим Садзе у 2022. року прикотвели ше 372 путнїцки ладї, а зоз ладї зишол 35.301 путнїк. Найвецей прикотвени ладї було у юнию (68) кед з нїх зишли и найвецей путнїки (6.683). Вец шлїдзи май, зоз 65 прикотвенима ладями и 6.321 путнїками и септембер, зоз 53 котвенями ладьох и 5.556 путнїками.
Детальни информациї о туристичним понукнуцу Нового Саду можеце найсц на урядовим интернет-боку Туристичней орґанизациї Городу Нового Саду – https://novisad.travel.
Городоначалнїк Нового Саду
МИЛАН ДЮРИЧ
Aдреса: Площа шлєбоди 1, 21 000 Нови Сад, Сербия
Число телефона: + 381 21 522 451 и 522 377
Фaкс: + 381 21 525 931
e-mail: milan.djuric@novisad.rs
Народзени є 20. юния 1977. року у Новим Садзе. Закончел Основну школу „Йован Попович“, а потим и Ґимназию „Исидора Секулич“ у Новим Садзе. На Правним факултету Универзитету у Новим Садзе дипломовал 2002. року и здобул званє дипломовани правнїк. По законченю факултету, робел як адвокатски приправнїк, а по положеним правосудним испиту постава адвокат и од 2005. року самостойнє окончує адвокатску дїялносц.
Року 2012. вибрани є за члена Городскей ради Городу Нового Саду за управу и предписаня и на тей функциї остава два мандати аж по 21. септембер 2020. року, кед є вибрани за заменїка городоначалнїка Городу Нового Саду. За городоначалнїка Нового Саду вибрани є 26. октобра 2022. року, а потим ревибрани 28. авґуста 2024. року.
Окончовал и функцию члена Городскей виберанковей комисиї, члена Покраїнскей виберанковей комисиї и члена Роботного цела Републичней виберанковей комисиї. Од 2012. року бул член Социялно-економского совиту Нового Саду, як представитель Городу Нового Саду.
Окрем того, бул и член УО Фодбалского клуба „Войводина“, член и подпредсидатель Скупштини Фодбалского клуба „Войводина“, член Скупштини дружтва „ДЕС“ Нови Сад, предсидатель Скупштини и заступнїк городского капиталу Сайма а.д., предсидатель Роботней ґрупи за ушоренє Алмашского краю.
Под час мандату, доставал числени грамоти и подзекованя за сотруднїцтво и помоц здруженьом и орґанизацийом, медзи хторима тоти: Дружтво тарґовцох Нового Саду, Новосадски младежски форум, Здруженє родимого краю Видовдан, КК „Войводина“, Одряд Жандармериї Нови Сад, як и од Южнобачкого управного округу за винїмкове доприношенє ґу розвою системи зменшаня ризику од катастрофох и управянє зоз позарядовима ситуациями у 2023. року.
Вельки є любитель фодбалу, природи и активного одпочивку. Шлєбодни час найчастейше препровадзує у природи, у дружтве фамелиї и приятельох.
Бешедує по анґлийски.
Оженєти є зоз Миряну Дюрич, правнїцу.
Компетенция
Городоначалнїк: представя и заступа Город и окончує вивершну функцию у Городзе Новим Садзе. Городоначалнїка вибера Скупштина, зоз шора одборнїкох, на штири роки, з тайним гласаньом, зоз векшину гласох вкупного числа одборнїкох. Городоначалнїк ма заменїка хтори му помага у роботи и заменює го у случаю його одсутносци и зопартосци же би окончовал свою длужносц. Предсидатель Скупштини предклада кандидата за городоначалнїка. Кандидат за городоначалнїка предклада кандидата за заменїка городоначалнїка зоз шора одборнїкох, хторого вибера Скупштина на исти способ як и городоначалнїка. Городоначалнїк и заменїк городоначалнїка на стаємней роботи у Городзе.
    • Милан Дюрич, городоначалнїк Нового Саду
    •
    • Помоцнїки городоначалнїка;
Городоначалнїк источашнє и предсидатель Городскей ради з правом гласу. Компетенциї городоначалнїка Нового Саду: 1. представя и заступа Город; 2. предклада способ ришованя питаньох о яких одлучує Скупштина; 3. розказодаватель є за вивершенє буджету Городу и одлучує о хаснованю средствох стаємней и чечуцей буджетней резерви; 4. унапрямує и усоглашує роботу городских управох и обезпечує орґанизацийни, материялни и други условия за їх роботу; 5. приноши поєдинєчни акти за яки є овласцени зоз законом, статутом або Одлуку Скупштини; 6. зволує и предшеда зоз схадзками Городскей ради; 7. окончує и други роботи яки утвердзени зоз Статутом и другима актами Скупштини.
Заменїк городоначалнїка
ДЮРАДЬ ЯКШИЧ
Заменїк городоначалнїка
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: + 381 21 452 666
e-mail: djuradj.jaksic@novisad.rs
Народзени є 22. юлия 1977. року у Дрнишу.
Основну школу „Дьордє Натошевич“, Ґимназию „Исидора Секулич“ закончел у Новим Садзе, як и Филозофски факултет Универзитету у Новим Садзе на хторим дипломовал 2003. року и здобул званє професора историї.
Од 2005. по 2016. бул заняти у Заводу за защиту памятнїкох култури Городу Нового Саду, як приправнїк, сотруднїк и фахови сотруднїк, з положеним фаховим испитом и званьом историчара конзерватора. Автор є вецей фахових роботох з обласци конзервациї и защити. Член є Дружтва конзерваторох Сербиї и ICOMOS – Медзинародного совиту за памятнїки и памятнїцки цалосци.
Од 2016. по 2024. заняти є у Скупштини АП Войводини, як покраїнски посланїк на стаємней роботи.
Од мая по конєц авґуста 2024. року бул заняти у ЯКП „Водовод и канализация“, як совитнїк директора.
Член є Сербскей радикалней странки од 2000. року. Од фебруара 2009. по нєшка окончує функцию предсидателя Городского одбору Сербскей радикалней странки у Новим Садзе. У периодзе 2005. по 2008. рок, окончовал функцию заменїка предсидателя Городскей општини Нови Сад. Шейсц раз є вибрани за одборнїка до Скупштини Городу Нового Саду (2004, 2008, 2012, 2016, 2020. и 2024.). На локалних виберанкох 2012, 2016. и 2020. року, бул кандидат Сербскей радикалней странки за городоначалнїка Нового Саду.
На покраїнских виберанкох 2016. и 2020. року, вибрани є за покраїнского посланїка, як перши на лїстини „Др Воїслав Шешель – Сербска радикална странка“ и у обидвох мандатох бул предсидатель посланїцкей ґрупи Сербскей радикалней странки у Скупштини АП Войводини.
Длугорочни є член найвисших странкових орґанох – Централней отечественей управи и Предсидательного колеґиюму Сербскей радикалней странки. На схадзки Централней отечественей управи, хтора отримана 7. юлия 2020. року, вибрани є за предсидателя Вивершного одбору Сербскей радикалней странки.
На предлог Його преосвященства владики бачкого Иринея Буловича, Святи архиєрейни синод Сербскей православней церкви го одликовал зоз високим орденом Святого Симеона Мироточивого. Орден му уручени на Дюрдїц (св. Георгия), славу Городу Нового Саду, 16. новембра 2018. року, у Соборней церкви Святого Георгия у Новим Садзе.
Добродзечни є даватель креви.
Бешедує по русийски и служи ше з анґлийским язиком.
Оженєти є з Єлену Якшич и оцец штирох малолїтних дзецох – Андєлиї (2010), Добрили (2012), Данета (2013) и Василия (2017).
Помоцнїк городоначалнїка
АРОН МАДАРАС
Адреса: Площа шлєбоди 1, 21 101 Нови Сад
Телефон:+381 21 524 486
    +381 21 527 044
e-mail адреса: aron.madaras@novisad.rs

Народзени є у Новим Садзе 11. септембра 1980. року, дзе закончел Основну школу „Петефи Шандор“. Штреднє образованє здобува у новосадскей Ґимназиї „Светозар Маркович“, а потим дипломовал на Филозофским факултету, напрям социолоґия, дзе здобува и академске званє „мастер социолоґ“.
По законченим факултету достава роботу як новинар у новосадскей телевизиї „Мозаїк“, дзе ушорює информативни емисиї на мадярским язику.
Од 2016. року є заняти у Покраїнским секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, дзе є задлужени за реализацию конкурсох цивилних дружтвох. Єден час робел и як професор социолоґиї у Ґимназиї „Светозар Маркович“ у Новим Садзе.
Нащивитель є рижних курсох и семинарох на тему родовей ровноправносци, защити правох припаднїкох меншинских ґрупох, як и европских интеґрацийох.
Член є Союзу войводянских Мадярох.
Окрем мадярского, як мацеринского язика, бешедує сербски и анґлийски язик.
Оженєти, оцец єдного дзецка.
Помоцнїк городоначалнїка
МАЯ ЧЕРЕМИДЖИЧ ШАИНОВИЧ
Площа шлєбоди 1, 21101 Нови Сад, Сербия
Число телефона: +381 21 480-7777 лок. 140
e-mail: maja.ceremidzic@novisad.rs
Народзена є у Сараєве 22. мая 1985. року.
Основну школу „Душан Радович” закончела у Новим Садзе.
Ґимназийне образованє здобува у Карловскей ґимназиї, у Сримских Карловцох.
Дипломовала на Филозофским факултету у Новим Садзе, на Катедри за сербски язик и литературу, дзе здобула званє професора сербского язика и литератури.
Року 2012. снує роботне одношенє у Оддзелєню за протокол и медзинародне сотруднїцтво, при Кабинету городоначалнїка Нового Саду.
Року 2014. преходзи на место помоцнїка шефа Кабинету городоначалнїка Нового Саду.
Од 2020. року є поставена за шефа Кабинету предсидателя Скупштини Городу Нового Саду, а од септембра 2024. року є на длужносци помоцнїка городоначалнїка Нового Саду.
Член є Сербскей напредней странки од єй снованя.
Мац є єдного сина.
Помоцнїк городоначалнїка Нового Саду
ИВАН СИЛЕР
Помоцнїк городоначалнїка Нового Саду
Адреса: Площа шлєбоди 1, 21101 Нови Сад
Число телефона: +381 21 480 78 35
Факс: +381 21 425 803
e-mail: ivan.siler@novisad.rs
Народзени є у Новим Садзе 10. септембра 1986. року, дзе закончел Oснoвну шкoлу „Йoжeф Aтилa“. Штреднє образованє здобува у ETШ „Mихaйлo Пупин“, a потим дипломовал нa Прaвним фaкултeту зa приврeду и прaвoсудство у Новим Садзе.
У фамелийней фирми здобува вецей як єдну децению роботного искуствa у oблaсци климaтизaциї, услужних дїялносцох у вязи з отримованьом и прoблeмaтику у кoлeктивним биваню.
Од 2008. року є предсидатель Униї сервисох клима-пошореньох.
Oд 2009. року є предсидатель ББК „NS GYM“.
Oд 2013. року є предсидатель Совиту Месней заєднїци Южни Teлeп.
Од 2016. по 2020. рок бул помоцнїк городоначалнїка Нового Саду.
Од 2020. року бул знова помоцнїк городоначалнїка Нового Саду.
Член є Вивершного одбору Главного одбору Руху социялистох.
Оженєти є зоз супругу Весну, зоз хтору ма Душана, Ивану и Ивана.
Помоцнїк городоначалнїка
АЛЕКСАНДАР ПЕТРОВИЧ
Площа шлєбоди 1, 21101 Нови Сад, Сербия
Число телефона: +381 21 452 666 и 452 178
Факс: +381 21 425 803
e-mail: aleksandar.petrovic@novisad.rs
Народзени є у Новим Садзе, 15. юлия 1964. року.
До Основней школи „Соня Маринкович“ ходзел у Новим Садзе, а Карловску ґимназию у Сримских Карловцох, напрям прекладатель инокореспондент, закончел 1983. року.
Филозофски факултет у Новим Садзе закончує 1991. року и здобува званє професор сербского язика и югославянскей литератури.
По законченим факултету достава роботу у двох банкох, Новосадскей, нєшкайшей Ерсте банки, и Юко-банки, нєшкайшей Креди Аґрикол, на роботох шефа Служби маркетинґу. Єден час робел и у Финансинґ центру, на роботох лектора за сербски язик.
Року 1997. снує роботне одношенє у Скупштини Городу Нового Саду, у служби Протоколу и медзинародного сотруднїцтва, а три роки познєйше, преходзи до Сектору за информованє Скупштини Городу Нового Саду, на место заменїка шефа Сектору.
Од септембра 2012. року окончовал длужносц шефа Кабинету городоначалнїка Нового Саду, а од юлия 2016. преходзи на место помоцнїка городоначалнїка за медзинародне сотруднїцтво и дружтвени дїялносци.
Тото му треци мандат на месце помоцнїка городоначалнїка Нового Саду хтори задлужени за медзинародне сотруднїцтво и дружтвени дїялносци.
Член є Сербскей напредней странки од єй снованя и предсидатель Совиту за културу Городского одбору Сербскей напредней странки у Новим Садзе.
Чечно бешедує италиянски и анґлийски язик.
Вельки є познаватель спорту, окреме фодбалу и мото-спорту.
Оженєти є зоз др Ґордану Томин Петрович, хтора специялиста общей медицини и шеф амбуланти Дому здравя „Нови Сад“ у Руменацкей улїци.
Нови Сад єден з найрозвитших городох у юговосточней Европи, на ключних водних и сухожемних транспортнїцох, препознати як сиґурне, здраве и стимулуюце место за живот, роботу и инвестованє.
Успишни и ефикасни административни центер Войводини, город з електронску локалну управу хтора стимулує и потримує розвой сучасней привреди.
Лидер у секторе информацийних технолoґийох, розвою здравей поживи и еко-сектору, дистрибуциї и лоґистики.
Инкубатор иновацийох, модерни универзитетски, културни, туристични, саямски
и конґресни центер реґиону, з традицию богати фестивалски город од медзинародней значносци.
Стабилна, сучасна и демократична мултинационална заєднїца, город з перспективу и препознатлївим статусом двонапрямних урбаних дзверох Европи.
Городска рада
Компетенция
Городску раду преставя городоначалнїк Городу Нового Саду або заменїк городоначалнїка, односно член Городскей ради хторого вон овласци.
Городска рада роби и одлучує колективно, а о питаньох зоз своєй компетенциї, Городска рада одлучує на схадзки на хторей присуствує векшина вкупного числа єй членох.
Городска рада одлучує о ресорних задлуженьох своїх членох.
Пре ефикаснєйшу роботу Городскей ради при вивершеню законох и других предписаньох и окончованя других роботох зоз своєй компетенциї, Городска рада може формовац роботни цела.
Предлог за розпатранє на схадзки Городскей ради може поднєсц кажди член Городскей ради, роботне цело Городскей ради и городска управа, окремна орґанизация або служба хтора формована у складзе з Одлуку о городских управох Городу Нового Саду.
Городоначалнїк зволує схадзку на власну инициятиву, на предлог роботного цела або на предлог найменєй пейцох членох Городскей ради.
Городоначалнїк предклада дньови шор и предшеда зоз схадзку.
Городска рада прилапює дньови шор, розпатра питаня по точкох дньового шора и одлучує по утвердзеним рядошлїду.
Городска рада одлучує з векшину гласох членох хтори присутни на схадзки, кед тото зоз законом або други предписаньом иншак нє одредзене.

Компетенциї Городскей ради
    1. Предклада Статут, буджет и други одлуки и акти хтори приноши Скупштина городу,
    2. приноши Одлуку о дочасним финансованю у случаю же Скупштина городу нє принєше буджет пред початком фискалного року,
    3. надпатра роботу Городскей управи, понїщує або утаргує акти Городскей управи хтори нє у согласносци зоз законом, Статутом або другим общим актом або Одлуку хтору приноши Скупштина городу,
    4. ришує у управним поступку у другим ступню о правох и обовязкох гражданох, подприємствох и установох и других орґанизацийох зоз компетенциї городу Нового Саду,
    5. стара ше о вивершеню зверених компетенцийох зоз рамикох правох и длужносцох Републики,
    6. поставя и розришує началнїка Городскей управи, односно началнїкох городских управох за дзепоєдни обласци,
    7. нєпостредно вивершує и стара ше о вивершеню одлукох и других актох скупштини општини.
Члени Городскей ради
Членїца Городскей ради за социялну защиту и старосц о фамелиї и дзецох

СОНЯ РАДАКОВИЧ
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 525 850, 425 802
e-mail: sonja.radakovic@novisad.rs
Народзена є 17. мая 1989. року у Добою. Закончела Oсновну школу ,,Душан Радович“ у Новим Садзе як одлични школяр, потим матуровала як одлични школяр у Ґимназиї ,,22. октобер“ у Жаблю. На Правним факултету дипломовала 2016. року. Уписала мастер студиї на Правним факултету за привреду и правосудство 2018/2019. року, на напряме привредне право, хтори закончела зоз штредню оцену 9,57. Одбранєла мастер роботу на тему ,,Правни и институционални рамик Републики Сербиї у контексту даваня потримовки особом з инвалидитетом“.
Од 2013. року є занята у Електропривреди Сербиї, Явним подприємстве „Електровойводина“, односно „Електродистрибуция Сербиї“ д.о.о. Беоґрад
Одборнїк є у Скупштини Городу Нового Саду од 2014. року. У двох мандатох од 2012. по 2016. рок и 2016. по 2020. рок була єден з наймладших одборнїкох у Скупштини Городу Нового Саду. Окончовала вецей важни функциї през роботни цела Скупштини Городу медзи хторима тоти: член Комисиї за родову ровноправносц, заменїк предсидателя Совиту за младих, предсидатель Совиту за особи з окремнима потребами, заменїк предсидателя Совиту за применьованє етичного кодексу, предсидатель Совиту за особи з инвалидитетом, заменїк предсидателя Комисиї за предписаня, член Комисиї за кадрово, административни и мандатно-имунитетни питаня, предшедуюца Совиту за особи з инвалидитетом у мено Городу Нового Саду, хтори превжал урядову орґанизацию и означованє 3. децембра, Медзинародного дня особох з инвалидитетом.
Участвовала на вецей рижних конференцийох, округлих столох на тему положеня особох з инвалидитетом и борцох у Републики Сербиї.
Року 2021. опрез Городу Нового Саду, участвовала у реализациї проєкту „Установйованє медзиопштинского сотруднїцтва з цильом сервисней потримовки у мобилносци и комуникациї“, хтори реализовали Город Нови Сад, Город Беоґрад и городски општини Савски венєц и Врачар. През тот проєкт обезпечена опрема за шицки наведзени општини и з тей нагоди уручени принтер на Брайовим писме Городу Новому Саду, хтори гражданом доступни у Канцелариї за особи з инвалидитетом.
През водзенє Совиту за особи з инвалидитетом осем роки значно унапредзени одношеня того роботного цела зоз здруженями и орґанизациями особох з инвалидитетом и дзвигнути на висши уровень.
Активно ше занїма з гуманитарну роботу, окреме ше визначела и анґажовала при приходу сербских дзецох зоз Косова и Метохиї до Нового Саду.
Достала велї подзекованя з обласци социялней защити и гуманитарней роботи.
Бешедує по анґлийски. Одата є, мац єдного сина.
Член Городскей ради за привреду
МИЛОРАД РАДОЄВИЧ
Член Городскей ради за привреду
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 421 110
Факс: +381 21 526 732
e-mail: milorad.radojevic@novisad.rs
Народзени є 6. януара 1976. року у Вербаше, закончел Ґимназию у Вербаше, а потим Польопривредни факултет (аґроекономски напрям) у Новим Садзе.
Од 2006. року є заняти у Реґионалней привредней комори Нови Сад, перше на позицийох фахового сотруднїка у Центру за польопривреду и Центру за маркетинґ, информованє и сайми, а од 2012. року на позициї директора Комори.
Од 2016. року є член Городскей ради за привреду.
Участвовал на вельким чишлє проєктох хтори ше финансує зоз ЕУ фондох.
Служи ше з анґлийским язиком.
Оженєти, оцец троїх дзецох.
Член Городскей ради за управу, предписаня, маєток и маєтково-правни роботи, урбанизем и квартельни роботи
МИЛОВАН АМИДЖИЧ
Член Городскей ради за управу, предписаня, маєток и маєтково-правни роботи, урбанизем и квартельни роботи
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 525 850, 425 802
e-mail: milovan.amidzic@novisad.rs
Народзени є 28. новембра 1981. року у Яйцу. Закончел Основну школу „Дюра Якшич“ у Катю, потим Ґимназию „Светозар Маркович“ у Новим Садзе. Дипломовал на Правним факултету у Новим Садзе 2008. року на напряме нукашнїх дїлох, а 2011. року на Правним факултету у Новим Садзе одбранєл мастер роботу на тему „Контракти о кредиту з наменку“ зоз предмету банкарске право.
У предходним периодзе бул заняти у подприємстве „Аґрокоп” а.д. Нови Сад (2008-2010), як самостойни фахови сотруднїк за общи и правни роботи, а у подприємстве „Фертил” д.о.о. Бачка Паланка бул руководитель Служби общих и правних роботох (2010-2012).
У периодзе 2012. по 2016. рок бул о.д. заменїка началнїка у Городскей управи за общи и правни роботи Городу Нового Саду. Тиж, бул и предсидатель Надпатраюцого одбору ЯКП „Зоогиґиєна и ветерина“ Нови Сад (2014-2015).
Длужносц шефа Служби за заєднїцки роботи Городу Нового Саду окончує од 2016. по 2017. рок. Бул о.д. директора ЯКП „Квартель“ Нови Сад у периодзе 2017. по 2018, а о.д. директора ЯГТП „Нови Сад“ у периодзе 2018. по 2019. рок. Директор ЯГТП „Нови Сад“ є у периодзе 2019. по 2020. рок.
У периодзе 2020. по 2024. рок меновани є за члена Городскей ради за управу, предписаня и урбанизем. Тото му други мандат на месце члена Городскей ради Городу Нового Саду.
Ма положени державни фахови испит за роботу у орґанох державней управи.
Политичне опредзелєнє – Сербска напредна странка.
Оженєти, оцец двоїх дзецох.
Член Городскей ради за транспорт и драги
Проф. др АЛЕКСАНДАР БУЛАЇЧ
Член Городскей ради за транспорт и драги
Площа шлєбоди 1, 21 000 Нови Сад, Сербия
Число телефона: +381 21 480 78 35
e-mail: aleksandar.bulajic@novisad.rs
Народзени є 13. авґуста 1980. року у Осєку, у Републики Горватскей. Вироснул у валалє Яґодняк, општина Били Манастир – Бараня, дзе закончел основну школу 1994. року.
Школовал ше у Воєней ґимназиї у Беоґрадзе и на Воєней академиї РВ и ПВО (радарска специялносц – контрола воздушного простору, воздушни транспорт) у Беоґрадзе. По законченю Воєней академиї, у октобру 2002. року, уписує постдипломски студиї на Департману за транспорт Факултету технїчних наукох, на Универзитету у Новим Садзе. У маю 2008. року успишно закончел тоти студиї и одбранєл маґистерску роботу.
У периодзе 2011. по 2016. рок, робел на виробку докторскей дисертациї, на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе, на Департману за транспорт. У новембру 2016. року одбранєл докторску дисертацию и здобул наукове званє доктор технїчних наукох зоз обласци транспортного инженєрства.
Як официр Войска Сербиї робел од 2002. по 2015. рок, и то: пейц роки роботного искуства на командних длужносцох и осем роки на роботох лоґистики и отримованя.
Од 2015. року, роби у Високей технїчней школи фаховних студийох у Новим Садзе як руководитель студийней програми драгови транспорт, перше на роботним месце преподавача, а од 2017. року достава вибор до званя професора фаховних студийох за узшу наукову обласц транспортне инженєрство. Бул ментор вецей як 50 дипломских, специялистичних и мастер роботох. Як автор або коавтор обявел и презентовал вецей як 60 роботи на фахових и наукових симпозиюмох у жеми и иножемстве, як и у водзацих домашнїх и часописох зоз СЦИ-лїстини з обласци безпечносци транспорту и превенциї транспортних нєзґодох. Участвовал у даскелїх студийох и проєктох од локалней и медзинародней значносци у обласци безпечносци транспорту.
Остатнї даскелї роки активно участвує як орґанизатор, член медзинародного програмного одбору на медзинародних симпозиюмох и конференцийох: Превенция транспортних нєзґодох, Безпечносц транспорту у локалней заєднїци и Безпечносц драгового транспорту и транспорту.
Єден є зоз сновательох и предсидатель Здруженя „Сербска обсерватория за безпечносц транспорту” од 2021-2023. рок. Здруженє то фахова, нєвладова, нєстранкова и нєпрофитна орґанизация хтора зазберує поєдинцох чия дзека, жаданє и робота унапрямена на унапредзенє безпечносци транспорту. У фокусу дїйствованя у предходним периодзе були млади учашнїки у транспорту.
Предсидатель є Совиту за координацию роботох безпечносци транспорту на драгох на териториї Городу Нового Саду од 2023. року.
Член є националней Фаховей роботней ґрупи за унапредзенє безпечносци учашнїкох у транспорту през превентивно-едукативне дїйствованє од марца 2023. року.
Оцец є двох синох.
Член Городскей ради за буджет, финансиї и инвестициї
ДЕЯН МАНДИЧ
Член Городскей ради за буджет, финансиї и инвестициї
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 525863
e-mail: dejan.mandic@novisad.rs
Народзени є 4. юлия 1970. року у Новим Садзе.
Електротехнїчну школу „9. май“ закончел у Бачкей Паланки и дипломовал на Економским факултету у Суботици, Универзитету у Новим Садзе.
Од 2017. року по нєшка окончовал длужносц началнїка Городскей управи за будовательну жем и инвестициї Городу Нового Саду. Бул директор ЯП „Завод за вибудов Городу Нового Саду“, у периодзе од 2015. по 2017. рок.
У предходним периодзе окончовал и функцию члена Городскей ради Городу Нового Саду хтори задлужени за буджет и финансиї (2012-2015).
Бул помоцнїк директора ЯКП „Пияц (Тржница)“, Нови Сад за финансийни и комерциялни роботи (2004-2012).
У Оддїлу за зоперанє привредного криминалитету, Оддзелєня криминалистичней полициї, ПУ Нови Сад бул оперативни роботнїк у периодзе 2000. по 2004. рок.
Бешедує по анґлийски.
Оженєти є, оцец єдного дзецка.
Член Городскей ради за комунални и инспекцийни роботи
ДЕЯН ШИЯК
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 527 044
e-mail: dejan.sijak@novisad.rs
Народзени є 17. авґуста 1976. року у Чаплїни, у Босни и Герцеґовини, дзе закончел основну школу. Штредню машинску школу закончел у Новим Садзе. Дипломовал на Дїловним и правним факултету у Беоґрадзе, на хторим здобул званє мастер менаджер, а на Факултету за индустрийно-дїловни менаджмент здобул званє дипломованого менаджера индустрийно-дїловней економиї.
У предходним периодзе окончовал вецей длужносци. Бул помоцнїк городоначалнїка Нового Саду (2024), о.д. помоцнїка министра у Министерстве за роботу, обезпечованє роботи, борецки и социялни питаня (2023-2024), вивершни директор ЯП „Пошта Сербиї“ (2023), директор ЯП „Пошта Сербиї“, Функция поштанскей мрежи (2021-2023), директор ЯП „Пошта Сербиї“ РЄ Нови Сад (2019-2021), шеф Кабинету предсидателя Скупштини Городу Нового Саду (2017-2019), началнїк Городскей управи за инспекцийни роботи (2017), заменїк началнїка Городскей управи за инспекцийни роботи (2014-2017).
Окончовал рижни функциї у даскелїх роботних ґрупох и комисийох. Бул предсидатель Роботней ґрупи за виробок Предлогу лїстини дефицитарних занїманьох (2023-2024), заменїк предсидателя Републичного совиту за обезпечованє роботи (2023-2024), предсидатель сербского боку у Медзинародней комисиї за провадзенє спорозуменя медзи Владу Републики Сербиї и Владу Републики Словениї о обезпечованю роботи державяном Републики Сербиї у Републики Словениї (2023-2024), предсидатель Роботней ґрупи за виробок Нарису закона о роботней пракси (2023-2024), предсидатель Роботней ґрупи за виробок Нарису закона о вименкох и дополнєньох Закона о волонтираню (2023-2024), заменїк члена Совиту за творенє стимулуюцого окруженя за розвой цивилного дружтва (2023-2024), член Роботней ґрупи за основне и штреднє образованє и воспитанє одроснутих (2023-2024), член Совоту за социялне поднїмательство (2023-2024), член Комисиї за обще и комуналне ушоренє Городу Нового Саду (2017), член Комисиї за ришованє притужбох на роботу полицийских службенїкох МУП Републики Сербиї (2014-2022) и под.
Снователь є Едукативного центру „Cogito Нови Сад“ (2013 – у мированю). Здобул значне искуство у приватним секторе у даскелїх компанийох: Eurocash Нови Сад, Dia-agency Нови Сад, Шияк Д. Аґенция, Cpg-co Нови Сад, Доо Techno shop Нови Сад и под.

Почесни є член Интернационалней полицийскей асоцияциї (IPA) и добитнїк грамоти за доприношенє ґу розвою IPA Републики Сербиї. Тиж, лиценцовани є тренер-инструктор WCRA и учашнїк на вецей дзешаткох семинарох у держави и реґиону. Бул член тиму за безпечносц Червеного крижа Сербиї (1996-2002).
Добитнїк є припознаня Сербскей православней церкви, Епархиї захумско-герцеґовскей и приморскей.
Член є Сербскей напредней странки од єй снованя.
Бешедує анґлийски и италиянски язик (шреднї уровень знаня).
Оженєти є, родитель двох дзецох – дзивки Деяни и сина Владимира.
Член Городскей ради за образованє
ПЕТАР ДЮРДЄВ
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 525 863, 021 525 747
e-mail: petar.djurdjev@novisad.rs
Народзени є 1978. року у Новим Садзе. Основну школу и ґимназию закончел у родним городзе. Дипломовал на Катедри за историю Филозофского факултету у Новим Садзе, дзе познєйше и мастеровал, а моментално є на докторских студийох.
Робел як наставнїк историї у новосадских ґимназийох „Лаза Костич“, „Исидора Секулич“ и „Йован Йованович Змай“. Испит за наставнїцку лиценцу положел 2009. року, фахови испит за званє библиотекара 2010. року и архивиски испит 2017. року.
Як виглєдовач-историчар ше углавним занїмал з темами з локалней историї Нового Саду и Шайкашского краю. Автор и коавтор є числених архивских виставох. Науково роботи обявйовал у часописох и публикацийох у жеми и иножемстве.
Длужносц директора Историйного архиву Городу Нового Саду окончовал од 2013. року, а бул и член Рукописного оддзелєня Матици сербскей, як и Совиту Академиї уметносцох у Новим Садзе.
Бешедує по анґлийски, оженєти є, оцец двоїх дзецох.

Чланїца Городскей ради за eколоґию, енерґетску ефикасносц и защиту животного штредку
ВАНЯ ПЕТКОВИЧ
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 525 745, 525 934
e-mail: vanja.petkovic@novisad.rs
Народзена є 27. априла 1988. року у Зомборе, дзе закончела Основну школу „22. октобер“, як и Штредню медицинску школу „Др. Ружица Рип“. Званє дипломованого еколоґа здобува на Департману за биолоґию и еколоґию на Природно-математичним факултету Универзитету у Новим Садзе. На истим Факултету здобува званє мастер аналитичар за защиту животного штредку, после чого уписує и докторски академски студиї и моментално є докторанд защити животного штредку.
Снователь є и предсидатель Гуманитарней еколоґийней орґанизациї „Зоз затичку по ошмих“ (2012-2024). Була анґажована як координатор на вецей як 100 проєктох тей орґанизациї, предводзела тим 25 активних координаторох у Републики Сербиї и була задлужена за комуникацию зоз партнерами зоз привреди, орґанизованє подїйох, конференцийох, сходох, як и за купованє и уручованє помоцних средствох.
У рамикох тих активносцох Орґанизация „Зоз затичку по ошмих“ по тераз обезпечела 89 специялизовани помоцни средства за дзеци зоз завадзанями у розвою ширцом Сербиї и назберала 1500 тони пластични затички прейґ мрежи вецей як 7 тисячи поставених шкатулох за рециклажу ширцом Сербиї. Тиж, рочнє орґанизовала коло 100 еколоґийни едукативни роботнї, з вкупно 130 тисячи дзецох и младих ширцом Сербиї у предшколских и школских установох, як и факултетох, на тему ширеня емпатиї ґу особом з инвалидитетом и знаня о рециклованю и примарней сепарациї одпаду. Попри того, порушала вецей як 90 еколоґийни акциї чисценя у рижних општинох ширцом Сербиї.
Року 2023. основала „Академски центер защити животного штредку и отримуюцого розвою“ з мисию обезпечованя роботи особом з инвалидитетом, стимулованя диялоґу, едукациї и умрежованя актерох зоз нєвладового сектору, поднїмательства и локалней самоуправи. Центер запровадзує програми сотруднїцтва з образовнима установами на шицких уровньох.
Була мотивацийни бешеднїк на велїх конференцийох, дебатох и сходох, медзи хторима ше окреме видвоює викладанє на TEDx конференциї у Мокрину.
Добитнїца є вецей наградох и припознаньох, зоз хторих ше окреме видвоюю „Национална награда за волонтиранє 2019“ хтору єй додзелєл USAID, Форум за одвичательне дїлованє, Смарт колектив, Фондация Ани и Влади Дивца, Шлїд Фондация, Catalist, Сербски филантропски форум и Приведна комора Сербиї; „Порушоваче пременкох" (2020) у катеґориї „Перши глас гражданох“, хтору додзелює Беоґрадска отворена школа и USAID; „Energy Globe Award“ (2022) – ґлобална награда за отримуюцосц у катеґориї ширеня свидомосци о значносци защити животного штредку хтору єй додзелєла Привредна комора Австриї; Национална награда за дружтвено одвичательне дїлованє „Дьордє Вайферт“ од Привредней комори Сербиї.
Добитнїца є Виртус награди за индивидуалну филантропию 2021. року, хтору додзелює Шлїд фондация з потримовку Европскей униї и Балканского фонду за демократию. ЯП „Пошта Сербиї“ у рамикох инициятиви Влади Републики Сербиї за потримовку женскому поднїмательству наградзела ю з награду „1 од 100 успишних дїловних женох“; 2022. року єй биоґрафия уходзи до Оксфордскей енциклопедиї „Successful people in Serbia“.
Бешедує анґлийски и словацки язик.
Одата є и мац троїх дзецох.
Чланїца Городскей ради за културу
ТИЯНА ДЕЛИЧ
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 421 110
Факс: +381 21 526 732
e-mail: tijana.delic@novisad.rs
Народзена є 19. авґуста 1980. у Яґодини. Основну школу „Соня Маринкович“ закончела у Новим Садзе, як и Ґимназию „Йован Йованович Змай“. Дипломовала на Оддїлу за сербску литературу Филозофского факултету на Универзитету у Новим Садзе. Закончела мастер студиї зоз социялней антрополоґиї на Универзитету Тромсо у Норвежскей, як академски стипендиста Норвежскей влади.
На Отвореним универзитету у Новим Садзе нащивйовала Специялистични академски студиї мултикултуралносци, Специялистични академски студиї компаратистики, а як добитнїца стипендиї Универзитету у Києве и Львове нащивйовала Специялистични студиї медийскей писменосци.
Робела у Театре младих як сотруднїк за одношеня з явносцу у периодзе од 2006. по 2012. рок, дзе потим окончує и длужносц директора у периодзе 2012. по 2014. рок.
Як предсидателька Управного одбору Стерийового позоря робела од 2016. по 2022. рок. Директорка є Инфант-фестивалу од 2019. року и совитнїца городоначалнїка Нового Саду за културу (од 2014).
Добитнїца є вецей наградох и припознаньох. Лауреат є Матици сербскей, добитнїца Бранковей награди и член Скупштини, добитнїца стипендиї студийней образовней програми „Open World“, Америцкей амбасади.
Бешедує по анґлийски и служи ше з нємецким язиком.
Мац є двох хлапцох.
Членїца Городскей ради за спорт и младеж
ТАТʼЯНА МЕДВЕД
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 525 745, 525 934
e-mail: tatjana.medved@novisad.rs
Народзена є у Новим Садзе 13. марца 1974. року. Закончела Штредню тарґовецку школу у Беоґрадзе, напрям Тарґовецки технїчар, а потим Факултет за спорт и психолоґию ТИМС Нови Сад, дзе здобула званє Спортски оперативни тренер рукомету.
Визначна бувша рукометашка и репрезентативка, ношитель националного спортского припознаня. Ма вецей як 200 одбавени змаганя за репрезентацию СР Югославиї, Сербиї и Чарней Гори и Републики Сербиї, а була и капитен репрезентациї. Освоєла бронзову медалю на Шветовим першенстве 2001. року у Италиї, як и вецей як 20 титули на державних першенствох, националних купох, европских купох, з клубами у хторих бавела у Сиверней Македониї, Шпаниї, Французкей, Данскей и у Сербиї. После кариєри бавячки, ище на терену, як делеґат Европскей рукометней федерациї, предлужела представяц Сербию на найвекших европских клубских и репрезентативних подїйох у женскей и хлопскей рукометней конкуренциї.
Од 2021. року є предсидателька Городского рукометного союзу Нови Сад. Од 2021. по 2023. рок, предсидателька є Змагательней комисиї Рукометного союзу Войводини и Директор Лиґи младших катеґорийох Войводини.
Од 2022. по 2024. рок посланїк є у Народней скупштини Републики Сербиї, а под час того периоду була предсидателька пододбору за спорт, член одбору за образованє, науку, технолоґийни розвой и информатичне дружтво, а тиж и инициятор пилот-проєкту „Кажде дзецко ма право роснуц здраве“.
Бешедує по анґлийски и шпански, мац є єдного дзецка.
Членїца Городскей ради за здравство
АЛЕКСАНДРА ИЛИЧ
Площа шлєбоди 1, Нови Сад
Телефон: +381 21 525 745, 525 934
e-mail: aleksandra.ilic@novisad.rs
Народзена є 4. юлия 1970. року у Вербаше. Закончела штредню Медицинску школу „7. април“ у Новим Садзе. Дипломовала на Медицинским факултету у Новим Садзе зоз штредню оцену 9,60. Специялистични испит з интерней медицини положела 2004. року, а року 2009. субспециялистични испит з обласци кардиолоґиї, кед обранєла и роботу под назву „Рестриктивни кардиомиопатиї – значносц ехокардоґрафиї у сучасней дияґностики” з одличну оцену. Академски докторски студиї закончела зоз штредню оцену 9,86. Докторску дисертацию под назву „Функция миокарду лївей комори и дньово-ноцни ритем артерийного кревного прициску при ґестацийней гипертензиї“ одбранєла 2015. року.
Занята є на Клинїки за кардиолоґию Институту за кардиоваскуларни хороти Войводини (ИКВХВ). Од 2016-2019. року була началнїк Оддзелєня за ехокардиоґрафию и функционалну дияґностику шерца. Од 2019-2023. заменїк є руководителя Клинїки за кардиолоґию ИКВХВ, а од мая 2023. помоцнїк директора ИКВХВ за образовну и наукововиглєдовацку дїялносц.
Доцент є на Медицинским факултету Универзитету Нови Сад од 2019. року. Фаховни студиї з обласци менаджменту у здравстве, на Факултету технїчних наукох, Универзитету у Новим Садзе, закончела 2021. року.
Доминантна професионална дїялносц єй ултразвучна дияґностика кардиолоґийних охореньох (ехокардиоґрафия, стресехокардиоґрафия и трансезофаґеална ехокардиоґрафия), а окремне польо интересованя и роботи єй кардиолоґийни хороти у ґравидносци.
На вецей заводи викладала (давала сообщеня) на сходох националней и медзинародней значносци як преподавач по поволанки. Автор є и коавтор поглавйох у иножемних и домашнїх кнїжкох, наукових роботох хтори презентовани и наградзовани на националних, европских и шветових конґресох, алє и у националних и медзинародних фахових часописох. Ношитель є и учашнїк у медзинародних и националних проєктох, як и проєктох Покраїнского секретарияту за високе образованє и наукововиглєдовацку дїялносц Влади АП Войводини.
Од 2013. року є координатор Окремней програми унапредзеня здравя Секретарияту за здравство Влади АП Войводини под назву „Вчасне одкриванє пременкох функциї и ремоделинґу лївей комори и циркадиялного ритму кревного прициску при гипертензивних ваготних женох”.

Подпредсидателька є Здруженя кардиолоґох Сербиї за период 2021-2023. рок.
Предсидателька Роботней ґрупи за кардиоваскуларни имиджинґ Сербиї, УКС, од 2019. по 2021. рок.
Член є руководства Ехокардиоґрафского здруженя Сербиї – „ECHOS”, як и „Fellow“ Европского здруженя кардиолоґох; подпредсидателька є Кардиолоґийней секциї Сербиї.
Бешедує анґлийски и италиянски язик.
Мац є двох дзивкох од 22 и 18 роки.